Історія та теорія світового театру
Блок ІІІ
1. Чому трагедія зародилася в культі Діоніса:
А) тому що це бог виноградної лози, з чим пов’язане сп’яніння і вільна, амбівалентна поведінка людей;
Б)тому що приносили у жертву живу істоту (козлА);
В) тому що Діоніс це єдине олімпійське божество, яке вмирає і воскресає.
2. У чому, за Софоклом, проявляється найвища краса людини (трагедія «Антігона») – краса, народжена демократією:
А) людина виконує обов’язок, не думаючи про наслідки для себе;
Б) релігійна людина виконує свої обов’язки перед богами;
В) людина самостійно, вільно виконує моральний обов’язок, знаючи про страшні наслідки для себе.
3. У чому, за Софоклом, проявляється велич Едіпа (трагедія Софокла «Едіп-цар»):
А) він прийняв закон Долі і примирився з ним ;
Б) він протестує проти закона Долі;
В) він виступив проти сили, що прирекла його на прокляття, зрозумівши її жахливу сутність, і сам , вільно вирішив свою подальшу долю.
4. Що таке симультанна сцена у виставі середньовічної містерії:
А) це сцена, коли усі місця дії установлені на одному майданчику одночасно;
Б) це сцена, яка високо підіймається над глядачами;
В) це особлива сцена, побудована на церковному подвір’ї.
5. Найактивніший персонаж містерій періоду Пізнього Середньовіччя:
А) Іуда;
Б) Каіафа;
В) Люцифер;
Г) чорт.
6. З яким видом середньовічної культури пов’язаний народний театр:
А) з куртуазною культурою замку;
Б) із книжною, церковною культурою;
В) із сміховою культурою.
7. Які естетичні поняття, що втілював класицистичний спектакль, вперше продемонстровані п’єсами Корнеля:
А) характерність героя й історичність епохи;
Б) «вічні» теми, що втілює абстрагований від конкретики сюжет, і герой, в якому зіштовхуються особисте почуття і надособистісний обов’язок;
В) типовість героя і обставин, що показані на сцені.
8. Актори французького театру XVII століття, що втілювали на сцені образи трагедій Расіна:
А) Мондорі;
Б) Бельроз;
В) Тереза Дюпарк;
Г) Мадлена Бежар;
Д) Марі Шанмеле.
9. За право постановки якої комедії боровся Мольєр п’ять років:
А) «Дон Жуан»;
Б) «Тартюф»;
В) «Школа чоловіків»;
Г) «Мізантроп»;
Д) «Міщанин-шляхтич».
10. Від чого залежав успіх російської театральної вистави першої половини ХІХ століття:
А) від драматургічної, літературної основи спектаклю;
Б) від режисерської постановки;
В) від особистості актора.
11. Кого з російських акторів ХІХ століття вважали «колосальним представником романтизму» (А. Григор’єВ) у театрі:
А) Олексія Яковлєва;
Б) Василя Каратигіна;
В) Павла Мочалова.
12. Хто з видатних російських акторів ХІХ століття започаткував в театрі реалістичні принципи мистецтва:
А) П.С. Мочалов;
Б) В.А. Каратигін;
В) М.С. Щепкін.
13. Видатний режисер, борець з примітивним реалізмом на сцені, який висловив власне уявлення про актора майбутнього в наступних словах: «Актор повинен буде піти, а йому на зміну прийде неістота – назвемо її надмаріонеткою…»:
А) Андре Антуан;
Б) Гордон Крег;
В) Поль Фор.
14. Художня організація сценічного простору через пересувні ширми, контрасти темряви і світла по відношенню до людини на сцені, створення художньо-смислового навантаження простору сцени – це режисерські відкриття:
А) Станіславського;
Б) Крега;
В) Люньє-По.
15. В якій виставі більше за все Гордон Крег хотів втілити свої художні ідеї, робота йшла декілька років і стала визначною театральною подією і водночас принесла розчарування її автору:
А) «Дідона та Еней» за Перселом у Лондоні, в 1900 р.;
Б) «Врятована Венеція» у Берліні разом із Отто Брауном у 1904 р.;
В) «Гамлет» у Москві, в МХТ разом із Станіславським та Сулержицьким у 1911 р.