Історія та теорія світового театру
Блок ІІІ
Історія українського кіно
Блок ІІ
1. Головні виражальні засоби фільму «Тіні забутих предків»:
А) Звукозоровий контрапункт, комфортний монтаж, колористична образність
Б) Звукозоровий контрапункт, динамічна камера, колористична образність
В) Етнографічне оформлення, динамічна камера, колористичний монтаж
2. В головній ролі фільму «За двома зайцями» грав:
А) Л. Биков
Б) О. Борисов
В) Б. Брондуков
3. Жанр фільму «За двома зайцями»:
А) Ексцентрична комедія
Б) Музична комедія
В) Соціальна комедія
4. Режисер фільму «За двома зайцями»:
А) В. Івченко
Б) В. Іванов
В) В. Іллєнко
5. Дія фільму «За двома зайцями» відбувається:
А) У Полтаві
Б) У Києві
В) У Бердичеві
6. Богдан Ступка розпочав свою кінокар´єру у фільмі:
А) І. Миколайчука
Б) Ю. Іллєнка
В) С. Параджанова
7. Броніслав Брондуков найповніше розкрив свій акторський талант в ролі:
А) П´яниці
Б) Злодія
В) Міліціонера
8. Фільм режисера І. Миколайчука називався:
А) «Білий птах з чорною ознакою»
Б) «Вавілон-ХХ»
В) «Пропала грамота»
9. Пісня – музичний лейтмотив фільму «У бій ідуть одні «старики»:
А) «Катюша»
Б) «Смуглянка»
В) «Землянка»
10. Чому Б. Брондукова називають «українським Чапліним»?
А) Через кумедну зовнішність і маленький зріст
Б) Через здатність до створення комедійного характеру
В) Через людяну вдачу створених актором характерів
1. Найтрагічніший характер в трагедії Есхіла «Агамемнон» – це
А) Агамемнон;
Б) Клітемнестра;
В) Кассандра.
2. Згідно із концепцією Есхіла («Орестея»), Зевс посилає людям страждання
А) як кару за злочини;
Б) як прояв немотивованої вищої волі;
В) як засіб пізнання світу і себе.
3. Що являв собою Театр Діоніса в Афінах:
А) це була величезна споруда в Акрополі, де збиралися на видовища глядачі;
Б) це було місце в Акрополі, відгороджене від міста, де збиралися на видовища глядачі;
В) це було місце на схилі Акрополя, простір, зорієнтований таким чином, щоби увесь світ став видовищем.
4. В якій країні в епоху Відродження утворився вид вистави, що залишається моделлю європейської вистави до сих пір:
А) в Іспанії;
Б) в Італії;
В) в Англії;
Г) у Франції.
5. Який театр в ренесансній Європі вважається першим професійним театром:
А) commedia erudite;
Б) сommedia dell’ arte;
В) академічний театр.
6. Особливість сommedia dell’ arte полягає в тому, що…
А) це – літературна комедія з фіксованим текстом п’єси;
Б) це – вистава, основана на фольклорних мотивах, яка не мала фіксованого тексту;
В) це – вистава, основана на коротенькому сценарії та імпровізації акторів.
7. Які нові завдання висунуло перед театром класицизму XVIII століття:
А) створення нової естетики, яка би відповідала новим ідеям століття;
Б) створення філософсько-політичного театру, який би став трибуною просвітительської ідеології;
В) відхід від класицистичної манери гри акторів.
8. Які актуальні проблеми людини були відкриті для театру таким жанром, як міщанська трагедія:
А) повсякденне життя людини третього стану суспільства, сповнене драматизму і складних моральних проблем;
Б) незвичайні ситуації, в яких опиняються незвичайні люди;
В) естетика повсякденного.
9. Кого з англійських акторів XVIII століття видатний німецький просвітитель Лессінг назвав «абсолютним актором»:
А) Джон Річ;
Б) Томас Беттертон;
В) Девід Гаррік.
10. Яку п’єсу О.С. Пушкіна пронизує трагічне світовідчуття, що знаходить своє вираження у словах: «Ужасный век, ужасные сердца!»:
А) «Сцена із «Фауста»»;
Б) «Русалка»;
В) цикл «Маленькі трагедії»;
Г) «Борис Годунов».
11. Чому в драмі М.Ю. Лермонтова «Маскарад» саме маскарад є символом сучасності:
А) тому що маскарад символізує веселощі та насолоду життя, тяжіння людей до свята;
Б) тому що на маскараді за маскою не видно людини, неможливо пробитися до щирого почуття, і таким, за Лермонтовим, є сучасний світ;
В) тому що на маскараді можна бути не тим, ким ти є в дійсності, а кимось іншим, і ця потреба гри є характерною для людини.
12. Хто з видатних французьких актрис ХІХ століття відновив на сцені класичну трагедію, драми Корнеля і Расіна:
А) Марі Дорваль;
Б) Еліза Рашель;
В) мадемуазель Жорж.
13. Яка мета педагогіки К.С. Станіславського, його «системи»:
А) навчити актора ремеслу, тобто створюванню певних художніх стереотипів і вдало їх використовувати;
Б) навчити актора запам’ятовувати пережиті на репетиції почуття, щоби потім вміло їх зображувати на виставі;
В) навчити актора мистецтву переживання, коли актор у процесі гри відчуває справжні почуття свого героя.
14. Який шлях у розвитку режисерського театру обрав Всеволод Мейєрхольд:
А) традицію психологічного театру, започатковану К.С. Станіславським та В.І. Немировичем-Данченко;
Б) возведення споконвічної умовності театру в естетичний принцип, переживання не емоцій, а переживання форми актором;
В) традицію натуралістичного театру Андре Антуана.
15. Яка постановка Мейєрхольда в театрі В.Ф. Комісаржевської стала для нього етапною як для режисера:
А) «Гедда Габлер» Г. Ібсена;
Б) «Сестра Беатриса» М. Метерлінка;
В) «Балаганчик» О. Блока.