Суперкомп’ютери

Класифікація комп’ютерів

Комп’ютер як складова частина ГІС

Комп’ютери класифікуються за сферою застосування, конструктивним виконанням та іншими критеріями. Наприклад, дотепер використовується така класифікація: суперЕОМ, чи суперкомп’ютери, комп’ютери загального призначення, чи універсальні комп’ютери, або "мейнфрейми" (maіnframe), робочі станції, персональні комп’ютери, мобільні комп’ютери. Засновник фірми Mіcrosoft Білл Гейтс, людина, що багато в чому визначає напрямок розвитку комп’ютерної індустрії в світі, ввів таку класифікацію персональних комп’ютерів: сервери, настільні, портативні, кишенькові, ПК-кіоски й інтерактивні телевізори.

У наш час практично не існує різниці між технічними характеристиками комплектуючих і готових вузлів, з яких складають різні класи комп’ютерів. Основні розходження між класами визначаються кількістю, компонуванням і якістю комплектуючих, типом корпуса й екрана, розмірами, енергоспоживанням. Для апаратного забезпечення ГІС можуть використовуватися усі типи комп’ютерів, тобто:

· суперкомп’ютери;

· сервери;

· робочі станції;

· настільні персональні комп’ютери;

· мобільні комп’ютери.

Сучасні ЕОМ цього класу характеризуються багатопроцесорною архітектурою і порівняно великими обсягами дискової й оперативної пам’яті. Ці комп’ютери призначені для складних і об’ємних наукових розрахунків, зокрема, для тривимірного моделювання різних гідрологічних, атмосферних і геологічних процесів у реальному режимі часу. Основними користувачами такого апаратного забезпечення є великі наукові інститути, що займаються вивченням навколишнього середовища, чи комерційні організації, наприклад, геологорозвідувальні фірми, що аналізують дані сейсмічної чи геофізичної розвідки для визначення родовищ корисних копалин.

До складу комплектуючих таких комп’ютерів можуть входити 16–1024 процесорів і до декількох терабайт оперативної пам’яті, які працюють під керуванням спеціальної операційної системи типу UNІX чи SOLARІS. Корпуси суперкомп’ютерів оснащені спеціальними системами енергоживлення й охолодження. Найбільш відомі суперкомп’ютери фірми Cray, які є унікальними виробами вартістю в кілька мільйонів доларів США.

Сьогодні все більшого поширення набувають розширювані (кластерні) обчислювальні системи, в яких над складним обчислювальним процесом під керуванням єдиної ОС одночасно працює кілька комп’ютерів. Для побудови таких кластерних систем розроблений спеціальний тип конфігурації комп’ютера, у якому немає клавіатури, миші, дисководів, монітора й інших засобів керування (тільки один чи кілька процесорів, оперативна і дискова пам’ять, мережна карта, блок енергопостачання й охолодження), корпус комп’ютера виконаний у вигляді плоского модуля стандартного розміру, що може вмонтовуватися в спеціальну шафу. Кілька десятків потужних комп’ютерів, що у настільному варіанті займали б великий зал, у такому вигляді займають одну-дві шафи. Доступ до такого комп’ютерного кластера можливий тільки по локальній мережі зі спеціальної службової машини, оснащеної монітором, клавіатурою і маніпулятором "миша".