Промисловий переворот в Східній Україні
Основні напрями економічної думки в Україні
ТЕМА 8.
(ІІ пол. ХІХ–поч. ХХ ст.)
8.1. Промисловий переворот в Східній Україні.
8.2. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії і в Західній Україні.
8.3. Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здійснення в Україні.
8.4. Промисловий розвиток західноукраїнських земель.
8.5. Фінансова політика.
8.6. Особливості економічної думки.
У кінці XVIII ст. українські землі були поділені і опинилися під владою Російської та Австрійської імперії. Панщина, кріпосне право гальмували розвиток промисловості, сільського господарства та внутрішнього ринку.
У цей час в країнах Західної Європи відбувається промислова революція, яка відзначилась і на ході економічного розвитку України. На Лівобережжі розвивається землеробство, основою якого були поміщицькі господарства. На Правобережжі висока ефективність господарювання у вирощуванні зернових та буряків.
Важливе місце у промисловості займало сукновиробництво, другорядне – залізоробна, скляна, паперова галузі. Характерною рисою господарства першої половини ХІХ ст. була його раціоналізація, що свідчило про зародження нової епохи – індустріалізації.
Перший етап промислового перевороту відбувся в 20-40 рр. ХІХ ст. Зросла кількість мануфактур, число найманих робітників, почали використовувати механічні робочі машини. Промисловий переворот розпочався в харчовій галузі, виникає цукрова промисловість. Починають використовувати машини для подрібнення буряків, гідравлічні преси для соків. Робочі машини замінили ручну працю на текстильних мануфактурах(суконних).
У 1823 р. у графа Воронцова в м. Мошни (Черкащина) майстрами-кріпаками було споруджено перший на Дніпрі пароплав “Бджілка” зі встановленою паровою машиною.
Потреби у машинах та механізмах зумовили появу машинобудівних заводів. Перший завод з виробництва с/г техніки, парових котлів збудував у 1841 році український поміщик Кандиба. На 1861 рік в українських губерніях було ≈ 20 м/б заводів, але багато техніки привозилося ще з-за кордону. Зростали обсяги металургійного виробництва, видобутку кам’яного вугілля. Виробництво базувалося на примусовій кріпосницькій праці.
Другий етап промислового перевороту відбувся після ліквідації кріпосного права (68-80 рр.). фабрики і заводи остаточно витісняють мануфактурне виробництво. Основне місце займає цукроваріння. Частка України у всеросійському виробництві цукру у 1880 році становила 90%. Почала використовуватись праця вільнонайманих робітників, яка була вигіднішою і прибутковішою. Стала характерною концентрація виробництва та зростання продуктивності праці. Зростали обсяги виробництва горілки і спирту.
У важкій промисловості технічний прогрес йшов повільніше. Було відкрито поклади залізної руди у Кривому Розі, і як наслідок, виникають шахти та металургійні підприємства. Зростають обсяги виробництва м/б і суднобудівних заводів, але найкраще розвивається транспорт.
У 1863 році розпочалось будівництво першої залізниці від Балти до Одеси, а потім вона була продовжена до Києва. На Лівобережжі – залізниця з Курська до Броварів.
Отже, після ліквідації кріпосного права в Росії та Україні прискорився економічний розвиток та завершився промисловий переворот.