Критика гендлярського феодалізму та обґрунтування буржуазного підприємництва в працях Еразма Роттердамського, Мартіна Лютера і Жана Кальвіна.

Становлення світового ринку

До числа найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів можна віднести утвореннясвітового ринку - вихід міжнародних економічних відносин за межі Європи. Захоплення колоній помітно збільшило кількість нових товарів, що з'явилися в Європі (тютюн, какао, кава, картопля, томати, пряності, чай, рис, цукор), дав поштовх міжнародній торгівлі, мореплаванню і т.д. У результаті Великих географічних відкриттів площа відомих європейцям нових земель збільшилася протягом XV-XVI століть у шість разів, було розвідано вже близько 60% світової суші.

Виникли умови для формування міжнародного поділу праці, колонії ставали стабільним джерелом сировини для європейської економіки. На цій основі стали створюватися торгові компанії, що займалися міжнародною торгівлею, наприклад Ост-Індські компанії в Англії і Голландії й ін. Ці компанії одержували від держави всілякі привілеї, монопольні права, субсидії. Торгівля з колоніями знаходилася в основному в руках торгових монополій, що у XVI—XVII століттях майже цілком контролювали світовий ринок, придушуючи окремих конкурентів.

У XVI столітті в Європі стали з'являтисятоварні біржі — зовсім нові форми організації міжнародної торгівлі. Затвердилася практика пред'явлення при укладанні угод лише зразків товарів, а не всього обсягу продаваної продукції, що було набагато зручніше й ефективніше. Одночасно розширилася практика надання міжнародного кредиту, що привело до створення в Антверпені фондової біржі, де були в обігу векселя, облігації, валюта різних держав, а пізніше — акції. Зросли масштаби міжнародних ярмарків.

Розвиток світового ринку, у свою чергу, привів до того, що основні торгові шляхи перемістилися з басейну Середземного моря в Атлантичний і Індійський океани. Венеція і Генуя втратили роль ведучих морських портових центрів, їхнє місце зайняв Лісабон, а потім порти Англії, Голландії, Франції. Італійські міста також утратили свою монополію на торгівлю зі Сходом і придбали славу світових кредитних центрів. Втратила значення і ганзейська торгівля, у результаті Німеччина виявилася осторонь від міжнародних торгових шляхів, що негативно вплинуло на її економічне становище.

В період пізнього середньовіччя (ХV-ХVІ ст.) виникає явище гендлярського феодалізму, коли буржуазні тенденції були ще дуже слабкі, а феодалізм достатньо сильним і намагався пристосуватися до нових умов господарського життя. Крім того інтереси феодалів тісно переплелися з інтересами лихварства, посилюючи експлуатацію селян і бюргерства. Але у той же час почався процес розкладу католицької церкви. Все більш помітними ставали суперечності між первісним християнством і римсько-католицькою церквою пізнього середньовіччя, які проявлялися у формі суперечностей між Священним писанієм (Біблією) і священним преданієм (декретами і постановами церковних соборів і Римського папи). Одним з перших, хто звернув увагу на ці суперечності були гуманісти: Іоган Рьойхлін (1455-1522), Еразм із Роттердама (1469-1536), Джованні Піко делла Мірандолла (1463-1494). Найвидатніший з них – Еразм Роттердамський (Герхад Герхардс) у 1517 р. видав грецький текст Нового завіту і його латинський переклад, який супроводив своїми коментаріями. Найбільшу відомість отримав твір Еразма Роттердамського “Похвала дурості”, у якому використовуючи форму пародії він знущався над порядками суспільства пізнього середньовіччя. Тим самим гуманісти підготували Реформацію, звертаючись до раннього християнства у боротьбі з формалізмом і продажністю римсько-католицької церкви. Вони сприяли освідченню передової частини феодального суспільства.

Розглянемо економічні погляди теоретиків Реформації Мартіна Лютера і Жана Кальвіна. Доктор богослов’я, магістр вільних мистецтв, чернець - августинець Мартін Лютер (1483-1546) 31 жовтня 1517 р. на дверях своєї церкви у Віттенберзі вивісив 95 тезисів проти індульгенції. У 1520 році папа видав булу про відлучення Лютера від церкви. Лютер у дворі університету прилюдно спалив цю булу. Так почалася Реформація у Німеччині. Під прапори лютеранської реформи стало нижче дворянство, бюргерство, навіть частина князів, які розраховували збагатитися за рахунок конфіскації церковного майна і намагалися отримати більше незалежності. Критика економічних основ гендлярського феодалізму була складовою частиною поглядів Мартіна Лютера. Так у своїй книжці “Про торгівлю і лихварство” (1524 р.) він визнає необхідність торгівлі, але виступає проти зовнішньої торгівлі, проти ввозу предметів розкоші. На його думку така торгівля служить не користі, а висмоктує з держави і населення гроші, тому не допустима. Найбільшу ненависть викликає у Лютера лихварство. Його критиці присвячена робота “Наказ приходським священикам виступати з проповідями проти лихварства”, видана у Віттенберзі у 1540 році. Економічні погляди Лютера тісно пов’язані з його релігійною концепцією. “... Лихвар бажає, щоб весь світ для нього голодував, гинув у жебрацтві і печалі, щоб тільки в нього одного було все і щоб кожний отримував від нього, як від бога, і зробився б вічним його кріпосним ...”. Мартін Лютер розглядав лихварський капітал як накоплений відсоток.

Критикуючи представників гендлярського феодалізму Лютер виступав на боці ділового господаря, бюргера, який перевтілювався в дрібного буржуа.

Мотиви буржуазного підприємництва отримали більший розвиток у Жана Кальвіна (1509-1564). У своєму головному творі “Наставляння в християнській вірі” (1536) він розвивав вчення про божественне передвизначення. Згідно нього Господь розділив людей на обраних, яким передвизначено блаженство, і засуджених, яким передвизначені муки і засудження. Тому кожний християнин повинен думати, що він – божий обранець і в своїй діяльності повинен це доказати. В якості показника обраності Кальвін бере грошове багатство, як універсальну формулу успіху в капіталістичному суспільстві. Його вчення про передвизначення було релігійним виразом того факту, що у світі торгівлі і конкуренції вдача залежить не від діяльності і мистецтва окремих осіб, а від обставин, що від них не залежать. Все визначає не воля однієї людини, а милосердя могутніх, але не відомих економічних сил.

Якщо лютеранство створило Реформацію в Німеччині, то кальвінізм створив республіку в Голландії, республіканські партії в Англії і Шотландії.