Польська Республіка в 1918-1939pp.

створення Центрального промислового округу (ЦОП) у трикутнику між Віслою і Сяном. Терен було обрано з огляду на оборонні інтереси.

У 1937 р. в районі ЦОП розпочались активні роботи з будівництва трьох електростанцій, ремонту доріг, проведення газопроводу, житлового будівництва. Головна увага була приділена будівництву металургійного комбінату в Стальовій Волі, заводів озброєнь в Радомі і Саноку, літакобудівних підприємств у Жешові і Мєльці, хімічних - в Дембіце і Нєдоміцах, автомобілебудування - в Стараховіцах. Усі підприємства будувалися на державні кошти і були власністю держави. На ЦОП у 1939 р. було використано 50% усіх коштів бюджету Польщі. На початку 1936 р. Польща отримала кредит у 2 млрд. франків від Франції, який було скеровано на ЦОП. Уряд вжив заходів для посилення контролю за приватними підприємствами, зокрема в Сілезії. На початку 1939 р. чотирирічний план було виконано, а в грудні 1938 р. Е. Квятковський запропонував новий - 15-річний план економічного розвитку Польщі, який повинен був продовжити модернізацію господарства, прискорити урбанізацію, зменшити відмінності між Польщею А і Польщею Б. Реалізації плану перешкодила війна.

Рис.61. Останій довоєнний уряд Польщі (травень 1936p.). Зліва направо: Е. Калінський, Ю. Ульріх. В. Свєнтославський, Ю. Пек, Т. Каспшицький, В. Ґрабовський, Е. Ридз-Сміїли, Ф. Славой-Складковський. Е. Квятковський, М. Зиндрам-Косьцялковський, Ю. Понятовський.

Улітку 1938 р. стосунки в правлячому таборізнову загострилися. У червні замість померлого С. Цара маршалком сейму було обрано В. Славека. Знаючи про образи В. Славека за усунення його від влади, а також наміри зайняти президентське крісло, І. Мосьціцький вирішив розпустити парламент, щоб усунути В. Славека і його прибічників. Нові вибори відбулися в листопаді 1938 р. Опозиційні партії закликали до їх бойкоту. Однак на той час міжнародна ситуація гуртувала поляків перед загрозою зовнішньої небезпеки. Католицький костел закликав вірних "йти до урн (виборчих -Л.З.) з почуттям патріотичного обов'язку". У виборах до сейму взяло участь 67,1 % виборців, сенату - 70 %. Озон здобув 80 % місць у сеймі і сенаті (що було наслідком мажоритарної виборчої системи). Групі В. Славека не вдалося вибороти місця в парламенті. Правлячий табір святкував перемогу. Новий сейм очолив теоретик санації професор В. Маковський, його заступником став представник УНДО В. Мудрий. Українські посли виступили з трибуни сейму з гострою критикою правлячого табору та його національної політики. У наступні місяці конфронтація правлячого табору й опозиції зменшилася з огляду на зростання зовнішньої загрози.