Історія Польщі

Не спромігшися силами Великого князівства Литовського успішно вести війну за Інфлянти, Сигізмунд Август дійшов висновку, що без польських фінансів і коронної військової допомоги не може бути й мови про перемогу у ній. Він був змушений піти на компроміс у відносинах з шляхтою і призначив скликання у Пьотркові сейму. На подив сенаторів і послів Сигізмунд Август з'явився на сеймі, який відкрився ЗО листопада 1560 р., не у модному італійському вбранні, звичайному для нього, а шляхетському. До того ж він звернувся до сейму польською мовою, а не латиною, як перед тим. То були символічні ознаки зміни політичної позиції короля, його прагнення домовитися з екзекуційним табором. Виявом символів не обійшлося: Сигізмунд Август оголосив, що є прихильником екзекуційної програми та енергійно взявся за її реалізацію. За підтримки короля Пьотрковський сейм 1562-1563 pp.прийняв кілька важливих постанов. Чи не основна з них проголосила обов'язковість повернення (екзекуції, редукції) державі королівських (коронних) маєтків, незаконно розданих королями всупереч статутові Александра 1504 p.

Той самий сейм впорядкував доходи з королівщини, якими законно на тих чи інших умовах, звичайно пожиттєво, володіли магнати і шляхта. Впорядкування полягало в тому, що відтоді п'ята частина цих доходів мала залишатися безпосередньому володільцю королівщини, а решта - надходити в державну казну, з чого четверта частина (кварта) повинна була поступати до скарбу в місті Раві, що в Мазовії, для утримання спеціально створеного постійного війська, названого згодом кварцяним; Три п'ятих доходів з королівщин призначалися на інші потреби держави. Для визначення величини і зазначеної структури доходів з королівщин сейм постановив раз на п'ять років проводити обстеження ілюстрацію) економічного стану цих маєтків.

Постанови Пьотрковського сейму 1562-1563 pp. про доходи з королівщин та люстрації останніх завершили процес перетворення коронних маєтків з королівських у державні, хоч ці маєтки й надалі йменувалися королівщинами. За королем було збережене право віддавати їх лише в пожиттєве володіння. Реалізація цього права і грошові надходження з них були підконтрольні сеймові. У 1590 р. з державних маєтків були виділені т.зв. столові маєтки - економії, доходи з яких йшли на потреби королівського двору. З економій на українських землях знаходилась тільки Самбірська.

Той же сейм прийняв також кілька інших постанов. З них найголовніша - про необхідність скликання спільного для Польського королівства і Великого князівства Литовського сейму для остаточного вирішення питання про укладення унії двох держав.

Проведення екзекуції незаконно розданих після 1504 р. коронних маєтків не могло бути короткочасним, розрахованим на один-кілька років. Повернення їх Короні вимагало величезної праці, пов'язаної з виявленням і вивченням численних документів. Великою мірою ця праця виявилася результативною, бо дозволила навести порядок в облікові маєтків, що входили до складу державного домену, відібрати у багатьох магнатів королівщини. Екзекуцію маєтків не вдалося довести до кінця, хоча про необхідність її здійснення йшлося на кількох наступних після пьотрковського 1562-1563 рр. сеймах. А на сеймі 1567 р. під тиском сенату було вирішено частину королівщин вилучити з екзекуцій або ж відкласти виконання останньої стосовно багатьох маєтків на тривалий час. Відтермінування, як правило, не призводило до повернення державі маєтків. Отже, однієї з найвагоміших засад економічної переваги магнатерії над шляхтою не було ліквідовано. Це потягло за собою наслідки, негативні для політичних позицій шляхти. Разом з тим, далека від завершення екзекуція маєтків стала одним із виразних проявів того, що з середини 1560-х років екзекуційний рух пішов на спад. Хоч у ході руху шляхта домоглася значного успіху, однак прийняті під її тиском сеймові рішення мали непослідовний характер: не вдалося домогтися створення

Відродження ішляхетська демократія

сильної виконавчої влади, дієздатної армії, кодифікації права, обмеження політичної ролі магнатерії, запобігти династичній кризі після смерті Сиґізмунда Августа, оздоровити державні фінанси на довшу перспективу.