І періанальній ділянці

Гострий біль у прямій кишці, анальному каналі

Перитонеальний синдром

1. Дайте визначення перитонеального синдрому.

2. Які найбільш часті причини перитонеального синдрому?

3. Які функції очеревини ви знаєте?

4. Назвіть механізм розвитку гострого перитонеального синдрому.

5. Які стадії розвитку перитонеального синдрому?

6. Які патогенетичні зміни в реактивній стадії перитонеального синдрому?

7. Які патогенетичні зміни в токсичній стадії перитонеального синдрому?

8. Які патогенетичні зміни в термінальній стадії перитонеального синдрому?

9. Дайте визначення перитоніту.

10. Від чого залежать клінічні ознаки гострого перитоніту?

11. Які суб’єктивні клінічні ознаки гострого перитоніту в реактивній стадії?

12. Які загальні об’єктивні ознаки гострого перитоніту в реактивній стадії?

13. Які місцеві об’єктивні ознаки гострого перитоніту в реактивній стадії?

14. Чим обумовлені клінічні прояви токсичної стадії гострого перитоніту?

15. Які суб’єктивні клінічні ознаки токсичної стадії гострого перитоніту?

16. Які загальні об’єктивні ознаки токсичної стадії гострого перитоніту?

17. Які місцеві об’єктивні ознаки токсичної стадії гострого перитоніту?

18. Які загальні клінічні ознаки термінальної стадії гострого перитоніту?

19. Які місцеві клінічні ознаки термінальної стадії гострого перитоніту?

20. Які додаткові методи дослідження використовуються для діагностики гострого перитоніту?

21. З яким захворюваннями слід диференціювати реактивну стадію гострого перитоніту?

22. З якою патологією черевної порожнини слід диференціювати токсичну стадію гострого перитоніту?

23. З якими захворюваннями слід диференціювати термінальну стадію гострого перитоніту?

24. Які принципи лікування реактивної стадії гострого перитоніту?

25. Які принципи лікування гострого перитоніту в токсичній стадії?

26. У чому полягає лікування токсичної стадії гострого перитоніту на передопераційному етапі?

27. У чому полягає інтраопераційний етап лікування токсичної стадії гострого перитоніту?

28. Із чого складається терапія термінальної стадії гострого перитоніту на передопераційному етапі?

29. Який обсяг інтраопераційного лікування гострого перитоніту в термінальній стадії?

30. Із чого складається лікування термінальної стадії гострого перитоніту в післяопераційному періоді?

 

 

1. Коли виникає синдром гострого болю в прямій кишці, анальному каналі і періанальній ділянці?

2. Які найбільш часті причини гострого болю в прямій кишці, анальному каналі і періанальній ділянці?

3. Які фактори ризику розвитку аноректальної патології?

4. Які скарги хворих характерні для гострої аноректальної патології?

5. Які діагностичні методи необхідно використовувати при гострій аноректальній патології?

6. Назвіть причини розвитку тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів.

7. Який механізм розвитку тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів?

8. Які суб’єктивні клінічні прояви тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів?

9. Які об’єктивні клінічні ознаки тромбозу, запалення і некрозу гемороїдальних вузлів?

10. Яка діагностична програма при тромбозі, запаленні і некрозі гемороїдальних вузлів?

11. З якими захворюваннями необхідно диференціювати тромбоз, запалення та некроз гемороїдальних вузлів?

12. Із чого складається лікувальна тактика при тромбозі, запаленні і некрозі гемороїдальних вузлів?

13. Дайте визначення гострої анальної тріщини.

14. Які причини розвитку гострої анальної тріщини?

15. Які скарги хворих характерні для гострої анальної тріщини?

16. Які місцеві об’єктивні ознаки гострої анальної тріщини?

17. Яка діагностична програма при гострій анальній тріщині?

18. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику при гострій анальній тріщині?

19. Який обсяг консервативної терапії при гострій анальній тріщині?

20. Показання до хірургічного лікування і його обсяг при анальній тріщині.

21. Дайте визначення гострого парапроктиту.

22. Причини розвитку гострого парапроктиту.

23. Механізм розвитку патологічного процесу при гострому парапроктиті.

24. Які скарги хворих характерні для гострого парапроктиту?

25. Які місцеві об’єктивні ознаки спостерігаються при гострому парапроктиті?

26. Від яких факторів залежать варіанти клінічного перебігу гострого парапроктиту?

27. Які форми гострого парапроктиту виділяють (за поширеністю процесу)?

28. З якими захворюваннями потрібно проводити диференційну діагностику гострого парапроктиту?

29. У чому полягає хірургічне лікування гострого парапроктиту?

30. У чому полягає медикаментозна терапія гострого парапроктиту?

31. Які причини розвитку куприкових ходів, що нагноїлися?

32. Які скарги хворих характерні для куприкових ходів, що нагноїлися?

33. Які місцеві клінічні ознаки спостерігаються при куприкових ходах, що нагноїлася?

34. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику куприкових ходів, що нагноїлися?

35. У чому полягає лікувальна тактика при куприкових ходах, що нагноїлися?

 

Рис. 3.1.1. Варіанти роз­ташування сліпої кишки та червоподібного відростка у черевній порожнини

 

Рис. 3.1.3. Будова стінки червоподібного відростка:

1 - брижа відростка; 2 - серозна обо­­лонка; 3 - поздовжній м’язовий шар; 4 - циркулярний м’язовий шар; 5 - під­слизовий шар; 6 - лімфоїдні скуп­чення у підслизовій оболонці; 7 - слизова обо­лонка (кріпти) відростка

 

Рис. 3.1.4. Візуальні варіанти кровопостачання сліпої кишки та червоподібного відростка:

1 - a.ileocolica; 2 - ramus a.ileocolica; 3 - a.cecalis anterior; 4 - a.cecalis posterior; 5 - a.apendicularis; 6 - ramus ilealis

 

Рис. 3.1.5. Точка Мак-Бурнея - типова локалізація болю при гострому апендициті:

1 - червоподібний відросток; 2 - сліпа кишка; 3 - здухвинна кістка; 4 - місце най­більшого болю (McBurney’s point); 5 - прямий м’яз; 6 – пупок

 

Рис. 3.1.6. Сонограма при гострому апендициті (стрілками показані потовщені стінки червоподібного відростка, в порожнині відростка - неоднорідний вміст)

 

Рис. 3.1.7. Топографо-анатомічні взаємини жовчновивідної системи

А - оглядова схема розташування органів черевної порожнини в правому підпечінковому просторі (1 - жовчний міхур; 2 -позапечінкові протоки; 3 -печінка; 4 -міхурова протока; 5 -міхурова артерія; 6 -печінкова артерія; 7 - шлунок; 8 -підшлункова залоза; 9 - ободова кишка; 10 -дванадцятипала кишка).

Б, В - схематичне розташування жовчного міхура та позапечінкових проток (1 - жовчний міхур; 2 - дно жовчного міхура; 3 - тіло жовчного міхура; 4 - шийка жовчного міхура; 5 - міхурова протока; 6 - права печінкова протока; 7 - ліва печінкова протока; 8 - загальна печінкова протока; 9 - холедох; 10 - протока підшлункової залози; 11 - великий дуоденальний сосочок; 12 - ампула великого дуоденального сосочка; 13 - дванадцятипала кишка; 14 - печінкова артерія; 15 - підшлункова залоза)

 

Рис. 3.1.8. Сонографічне дослідження жовчного міхура:

А - зображення жовчного міхура у нормі; Б - наявність конкрементів у жовчному міхурі; В - запалення стінок жовчного міхура (підвійний контур, позаміхурові ускладнення)

 

Рис. 3.1.9. Локалізація болю та механізм його іррадіації при гострому холециститі:

А - локалізація болю при гострому холециститі (1 - права підреберна ділянка; 2 - права по­перекова ділянка; 3 - праве надплічя).

Б - механізм виникнення та іррадіація болю (1 - plexus hepaticus anterior et posterior; 2 - ple­­xus gastroduodenalis; 3 - ganglia coeliaca; 4 - ganglia phrenicus; 5 - ramus hepaticus des truncus vagalis anterior; 6 - truncus vagalis anterior; 7 - n.splanchnicus; 8 - medula spinalis; 9 - ganglion spinale; 10 - truncus sympaticus)

 

Рис. 3.1.10. Рентгенологічне зображення протокової системи

при ретроградній холангіопанкреатографії:

А - зображення позапечінкових проток у нормі (1 - загальна печінкова протока; 2 - холедох;3 - жовч­­­ний міхур;4 - протока підшлункової залози).

Б - конкременти у жовчному міхурі та в холедоху (1 - конкремент у холедоху; 2 - конкременти в жовч­ному міхурі)

 

Рис. 3.1.11. Топографо-анатомічні взаємини в панкреатобіліарній зоні:

А - топографо-анатомічне розташування підшлункової залози (1 - підшлункова залоза; 2 - шлунок; 3 - селезінка; 4 - селезінковий згин ободової кишки; 5 - нирка ліва; 6 - тоща кишка; 7 - корінь брижі тонкої кишки; 8 - печінковий згин ободової кишки; 9 - корінь брижі поперечно-ободової кишки;10 - нирка права;11 - дуоденум;12 - елементи печінкової зв’язки:12а - холедох;12б - пе­чін­кова артерія;12в - портальна вена).

Б - схематичне розташування протокової системи підшлункової залози (1 - головна панкреатична протока; 2 - додаткова панкреатична протока; 3 - панкреатичний відділ холедоха)

 

Рис. 3.1.12. Кровопостачання підшлункової залози:

1- аорта;2- чревний стовбур; 3 - портальна вена; 4- се­лезінкова артерія; 5- за­гальна печінкова артерія;6- селезінкова вена;7- підшлункова залоза; 8- дванадця­типала кишка; 9- панкреатодуоденальна ар­терія; 10- влас­на артерія печінки;11 - права шлункова артерія;12- холе­дох; 13- міхурова протока;14 - загальна печінкова протока; 15 - верхня брижова артерія; 16 - верхня брижова вена

 

Рис. 3.1.13. Механізм розповсюдження болю при гострому панкреатиті:

А - локалізація болю при гострому панкреатиті (1 - передня черевна стінка над пупком і в епігастрії; 2 - поперекова ділянка).

Б - механізм виникнення та іррадіація болю (1 - truncus coeliacus; 2 - ganglion mesentericum superior; 3 - ganglia coeliaca; 4 - truncus vagalis anterior; 5 - n.splanchnicus; 6 - medula spinalis; 7 - ganglion spinale; 8 - truncus sympaticus)

 

Рис. 3.2.1. Зображення езофагіту при ендоскопічному дослідженні:

А- нормальна слизова оболонка стравоходу; Б, В- езофагіт різного ступеня виразності з кровотечею

 

Рис. 3.2.2. Схематичне зображення кровотечі із варикозних вен стравоходу (1 - варикозні вени)

 

Рис. 3.2.3. Візуальна картина варикозного розширення вен стравоходу (1) при ендоскопічному дослідженні

Рис. 3.2.4. Схема встановлення зонда

Сінгстакена - Блекмора:

А- схема встановлення зонда і приведення його в робочий стан (1- канал зонда для введення повітря у стравохідний балон; 2 - ка­нал для аспірації вмісту із стравоходу; 3 - канал зонда для введення повітря у шлунковий балон; 4 - канал для аспірації вмісту зі шлунка).

Б- вид зонда в робочому стані (балони роздуті)

 

Рис. 3.2.5. Ендоскопічна зупинка кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу:

А - ендоскопічна візуалізація кровотечі із вен стравоходу;(1- слизова обо­лонка стравоходу;2- просвіт страво­ходу; 3- струминна кровотеча із вари­козних вузлів).

Б- ін’єкційна облітерація варикозних вузлів стравоходу (1- ендоскоп; 2- ін’єкційна голка з катетером; 3- вари­козні вузли; 4- стравохід; 5 - шлунок).

В- клипіювання варикозно розширених вен

 

Рис. 3.2.6. Схематичне розташування шлунка у черевній порожнині та його відділи:

1 - стра­вохід;2 - кардіальний відділ; 3 - дно шлунка; 4- діафрагма; 5 - тіло шлунка; 6 - селезінка; 7- ан­траль­ний відділ шлунка; 8- великий чепець; 9- піло­ричний відділ шлунка; 10 - дуоденум; 11- воротар;12- Він­слов отвір; 13- жовчний міхур; 14- права доля печінки;15- ліва доля печінки;16- ге­патодуоденаль­на зв’язка; 17 - ма­лий чепець

 

Рис. З.2.7. Ендоскопічне зображення слизової оболонки шлунка:

А- нормальна слизова оболонка шлунка; Б- виразка шлунка;В- виразка шлунка, яка кровоточить

 

Рис. 3.2.8. Методи ендоскопічного гемостазу у виразці:

А- лазерна коагуляція;Б - зрошення виразки коагулюючими розчинами;В - контактна електрокоагуляція;Г- ін’єкція коагулюючого розчину біля виразки

 

Рис. 3.2.9. Топографо-анатомічне розташування прямої кишки:

А -топографо-анатомічне розташування прямої кишки у жінок (1-сигмоподібна кишка;2- матка; 3 - матково-сечоміхурове заглиблення; 4 - піхва; 5 - сечовий міхур; 6 - урогенітальна діафрагма; 7 - м’язи анального сфінктера; 8 - м’яз, що піднімає анальний канал; 9- куприк; 10- дугласовий простір; 11 - пряма кишка; 12 - очеревина; 13 - ректосигмоїдний відділ кишки).

Б -топографо-анатомічне розташування прямої кишки у чоловіків (1-сигмоподібна кишка;2- се­човий міхур; 3 - простата; 4 - урогенітальна діафрагма; 5 - м’язи анального сфінктера; 6 - м’яз, що піднімає анальний канал; 7 - куприк; 8 - пряма кишка; 9- дугласовий простір; 10- очеревина; 11 - ректосигмоїдний відділ кишки)

 

Рис. 3.2.10. Відділи прямої кишки:

А -сагітальний розтин прямої кишки (1 - canalis analis; 2 - pecten analis; 3 - періанальна ділянка; 4 - анатомічний анальний канал;5- хірургічний анальний канал; 6 - аноректальна лінія Хілтона; 7 - анальні залози; 8 - plexus venosus rectalis internus; 9 - sinus analis; 10 - columnae anales Morgani; 11 - m.levator ani; 12 - la­mina muscularis mucosae; 13 - очеревина; 14 - plica trans­versalis recti inferior; 15 - plica transversalis recti media; 16 - plica transversalis recti superior; 17 - ректосигмоїдальний відділ; 18 - сигмоподібна кишка).

Б - схематичне зображення стінки прямої кишки та прилеглих тканин (1- аноректальна лінія Хілтона;2 - зовнішнє венозне ректальне сплетення; 3 - м'яз зовнішнього анального сфінктера; 4 - м'яз внутрішнього анального сфінктера; 5 - внутрішнє венозне ректальне сплетення; 6 - м'яз, що піднімає анус)

 

Рис. 3.2.11. Система кровообігу прямої кишки (схема):

А -артеріальне кровозабезпечення прямої кишки та анального каналу.

Б -венозна система кровообігу прямої кишки.

В -схематичне утворення венозного ректального сплетення (1 - plexus haemor. ext.; 2 - a. rectalis inf.; 3 - a. pudenda int.; 4 - a. rectalis med.; 5 - a. rectalis sup.; 6 - a. iliaca int.; 7 - a. mesenterica inf.; 8 - v.cava inf.; 9 - v. portae; 10 - aor­ta; 11 - v. mesenterica inf.; 12 - v. iliaca int.; 13 - v. rectalis sup.; 14 - v. rec­­talis med.; 15 - v. pudenda int.; 16 - plexus haemor. int.; 17 - v. rectalis inf.)

 

Рис. 3.2.12. Пальцьове дослідження прямої кишки:

А- дослідження прямої кишки пальцем в положенні хворого на спині; Б- дослідження прямої кишки пальцем по всій круглястості;В- пальпація простати пальцем

 

Рис. 3.2.13. Огляд анального каналу та прямої кишки ректальним дзеркалом

Рис. 3.2.14. Схематичне введення ректороманоскопа у пряму кишку

Рис. 3.3.1. Рентгенологічна картина непрохідності кишок(оглядова рентгенографія):

А- механічна непрохідність (чаші Клойбера); Б- динамічна непрохідність

 

Рис. 3.3.2. Види обтураційної механічної непрохідності кишки:

А- обтурація кишки жовчними камінцями;Б- обтурація кишки пухлиною; В- стискання кишки ззовні; Г- деформація кишки спайковим процессом

 

Рис. 3.3.3. Види странгуляційної механічної непрохідності кишок:

А - защемлення кишки та її брижі;Б- заворот тонкої кишки; В– вузлоутворення

 

Рис. 3.3.4. Механізм розвитку завороту сигмоподібної кишки

Рис. 3.3.5. Механізм розвитку інвагінації кишки:

1- головка інвагіната; 2 - тіло інвагіната

 

Рис. 3.3.6. Топографія артеріального кровообігу тонкої і товстої кишок:

А- топографія верхньобрижової артерії (1- a.mesenterica superior; 2- aa.jejunales und ileales;3 - a.ileocolica; 4- a.colica dextra; 5- a.colica media;6- a.mesenterica inferior;7- a.sigmoideae).

Б- топографія кровопостачання тонкої кишки (1- a.mesenterica superior; 2- aa.jejunales und ileales)

 

Рис. 3.4.1. Етіологічні причини розвитку перитоніту:

А- захворювання шлунка, тонкої і товстої кишок (1- перфоративна виразка шлунка та ДПК;2 - термінальний ілеїт; 3- гострий апендицит; 4 - перфорація товстої і тонкої кишок).

Б- інші захворювання органів живота (5- гострий холецистит;6 - гострий панкреатит; 7- тромбоз судин брижі; 8- захворювання жіночої статевої системи)

 

 

Рис. 3.4.2. Оглядова рентгено­гра­ма при перфоративній виразці (віль­­ний газ під куполом діафраг­ми - вказано стрілкою)

 

Рис. 3.5.1. Тромбовані гемороїдальні вузли

 

Рис. 3.5.2. Огляд і пальпація тромбованого гемороїдального вузла

 

Рис. 3.5.3. Положення хворого при огляді та вигляд анальної тріщини

 

Рис. 3.5.4. Локалізація і шляхи поширення гнійників при гострому парапроктиті:

А - топографо-анатомічне розташування клітковинних про­сторів в малому тазі (1 - підшкірна клітковина; 2 - ішіоаналь­ний клітковинний простір;З - ішіоректальний клітковинний простір).

Б - локалізація гнійників при гострому парапроктиті (1- оче­ревина; 2 - тазово-прямокишковий; 3 - підслизовий; 4 - між­сфінктерний; 5 - підшкірний; 6 - сіднично-прямокиш­ковий гнійник)

 

Рис. 3.5.5. Пальпація ділянки гострого парапроктиту

Рис. 3.5.6. Огляд міжсідничної ділянки з метою виявлення куприкових ходів та їх запалення