ЗДОРОВ'Я Й КОНСТИТУЦІЯ ЛЮДИНИ

Конституція - це солітонна реалізація генетичної програми індивідуума.

Реальна конституція людини - це "конституція 10 статей":

1. Рефлективна конституція ("біопамять організму") - генетична пам'ять (спадковість), епігенетична пам'ять (ембріональний шлях розвитку), імунна пам'ять (про перенесені хвороби), нейрогенна пам'ять (пам'ять, фіксуємося нейронами);

2. Генотипічна конституція - це вихідний "спадкоємний паспорт" (геномна характеристика, хромосомна система людини), що визначає регенераційні здатності нашої морфології (наприклад, загоєння ран);

3. Фенотипічна конституція - це тпорадиційне (а часом єдине) подання про конституції людини, на основі спадкоємної структури його кістково-м'язового "портрета" (по сучасній термінології - це ектоморфи, мезоморфи, ендоморфи, різні типи астенічних, нормостеничних і гіперстенічних конституцій). Ектоморф характеризується короткою верхньою частиною тулуба, довгими руками й ногами, довгими й вузькими ступнями й долонями, дуже невеликим запасом жиру, а також вузькістю грудної клітки й плечей, тонкими довгими мускулами. Для ендоморфа характерні м'яка мускулатура, кругла особа, коротка шия, широкі стегна, великий запас жиру. У мезоморфа більша грудна клітка, подовжений торс, міцна мускулатура й величезна сила. На думку В.П. Петленко можна виділити 5 конституційних типів (варіанти норми):

1) нормостенічний, 2) гіперстенічний, 3) гіпостенічний (астенічний) 4) граціальний (маленький, пропорційний, вітончений) 5) атлетичний тип. Найчастіше ці типи варіабельні, тобто чистий тип виділити на практиці вдається рідко;

4. Імунна конституція - система захисту з генетично детермінованим характером інтенсивності імунологічних реакцій; в основі лежить механізм антиген - антитільних зв'язків, (нормальна імунна відповідь, алергійні реакції, імунологічна толерантність, стрес);

5. Нейронна конституція (її іноді називають невропатологічною або енцефалопатичною) - це стан неврологічної реактивності, що визначає базисні основи навчання, придбання знань; це базисна основа емоцій і вольових процесів, що визначають наше здоров'я й нашу неврологічну соматику. По И.П. Павлову - це тип вищої нервової діяльності;

6. Психологічна конституція - вона визначає психотип особистості, її характер і темперамент; проблеми психосоматики й психотерапії залежать від знання й уміння впливати на психотип особистості. Іншими словами: психотип - це тип темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік);

7. Лімфогематологічна конституція - це особливості лімфотока й групи крові, які носять геномний, конституційний характер, визначають інтенсивність метаболізму й енергетики. На думку французького біолога Жан - Луї ДЕ Гандзена, група крові визначає не тільки найбільш характерні риси харчування людини, але і його сексуальну індивідуальність;

8. Гормонально-статева конституція визначає істотний момент у всіх поведінкових реакціях людини. Полове поводження визначається взаємодією певних мозкових структур з половими гормонами (андрогенами при чоловічому половому поводженні й естрогенами - при жіночому). Саме тут треба шукати відповідь на проблеми гомосексуальності й лесбіянства, а не в педагогіці й психології (при всій їхній значимості). Це не стільки юридична, скільки ендокринологічна проблема;

9. Дерматологічна конституція - це новий науковий напрямок з великою перспективою в майбутньому. По дерматологічному малюнку пальців рук (долоні) можна судити про генетичні можливості людини; хірологія, хірологічна картина життя, прочитана в малюнку руки - це "внутрішнє", виведене в "зовнішнє", у якій удивляється сучасна біологія, генетика, медицина;

10. Енерго-акупунктурна конституція людини - це досвід східної медицини, що лежить в основі її подань; найбагатший досвід тисячоріч про бачення людини через систему його енергоканальних зв'язків, систему дихання, харчування, руху, що управляють процесами в організмі. Кожна країна й кожен її громадянин повинні поважати конституцію своєї держави. Не порушуючи конституцію, ми не вступаємо в конфлікт із правоохоронними органами. Щоб жити здоровим життям, треба жити за законами своєї біологічної конституції. У цьому зміст основного закону валеології. Таким чином, сучасні конституціональні дані свідчать про те, що це не просто набір відомостей з боку анатомо-фізіологічних систем людини, а інформаційно-генетична програма життя індивіда. Завдання кожної людини - грамотно скористатися цією програмою.

ЛіТЕРАТУРА

1. Афонькин С.Ю. Клонирование органов// Биологія. – 2000. - № 34. – С. 5.

2. Баев А.А. Геном человека// Человек. – 1995. - № 2. - С. 4-13.

3. Биологичний потенциал человека: генетика, адаптивние возможности и конституції/ В кн. В.П. Казначеева, В.П. Петленко, С.В. Петленко «Етюди интегральної медицини и валеології». – Санкт-Петербург, 1997. – С. 141 – 196.

4. Бодров С. В. Проблеми века// Природа и человек. – 1999. - № 1. – С. 8-10.

5. Валеологія человека: софотерапия, здоровье и креативная антропософия/ В кн. В.П. Казначеева, В.П. Петленко, С.В. Петренко «Етюди интегральної медицини и валеології». – Санкт-Петербург, 1997. – С. 118 – 130.

6. Иванов В.И. Геном человека// Человек. – 1995. - № 1. - С. 7-20.

7. Клонирование человечнийих существ// Человек.. – 1998. - № 3. - С. 29-32.

8. Максимов Н. Клони генома// Знание – сила. – 2000. - № 7. – С. 72-73. 133

9. Медицинская генетика: Учебник для студентов медицинских училищ и колледжей/ Н.П. Бочков, А.Ю. Асанов, Н.А. Жученко и др. Под ред. Н.П. Бочкова. – М.: Мастерство; Висшая школа, 2001. – 192 с.

10. Пряхин В. Смерть цивилизації или всеобщее воскрешение?/ / Наука и религія. – 1998. - № 4. – С. 7-9.

11. Уманский К.Г. Невропатологія для всех. Книга 2 - я. – М.: Знание, 1989. – С.60 – 74.

12. Хаблицкая С. Поклон с того света// Комсомольская правда. – 2000. – 20 окт. – С. 19.