Залізодефіцитна анемія

Залізодефіцитні анемії складають 80% всіх анемій. В європейських країнах дефіцит заліза виявляється приблизно у 15-25% жінок і 2-6% чоловіків.Недостатність заліза в організмі різко скорочує утворення гемоглобіну і еритроцитів, що призводить до розвитку гіпоксії.

Використання заліза в організмі відбувається послідовно:

- депо в органах;

- функціональне залізо;

- залізо, яке знаходиться в гемоглобіні.

Вичерпанню резервів заліза сприяють часті вагітності і пологи, тривала лактація і годування немовлят під час наступної вагітності, неповноцінність харчового раціону, паразитарні захворювання, хронічні захворювання, які викликають глибокі зміни в кровотворній системі.

Захворювання шлунково-кишкового тракту ведуть до порушення всмоктування заліза, мікроелементів, вітамінів (С, В₁₂, фолієвої кислоти ) і нерідко супроводжується розвитком анемії.

При розвитку залізодефіцитної анемії також мають місце:

- кровотечі із шлунково-кишкового тракту, маткові, легеневі;

- порушення всмоктування заліза – ентерити, післярезекційні синдроми;

- порушення транспорту заліза;

- недостатнє надходження заліза з їжею.

Здорові люди протягом життя вживають з їжею відносно постійну кількість заліза (18-20 мг за добу). В організмі дорослої людини міститься приблизно 4г заліза. Майже все залізо в організмі є складовою частиною білків: 58% заліза входить до складу гемоглобіну, 28% заліза входить до складу міоглобіну, біля 10% входить до складу негемових білків (феритину і гемосидерину), 4% - до складу ферментів. Найбільш багаті залізом м’ясо великої рогатої худоби, кроликів, курей (до 20 %), а також буряк, помідори, абрикоси, виноград, яблука (5-7%). Краще засвоюється залізо з продуктів тваринного походження. Після заліза другий важливий для кровотворення метал - мідь, вона сприяє засвоєнню заліза організмом, прискорює дозрівання червоних кров’яних клітин. Мідь входить, до складу багатьох ферментів, в тому числі і до молекули супероксиддисмутази, яка захищає клітини від окислення. Не випадково в залізодобувних районах рівень гемоглобіну у жителів вище, ніж в місцевостях бідних такими рудами.

При залізодефіцитній анемії відмічається різке зниження рівня гемоглобіну в крові. Водночас кількість еритроцитів зменшується незначно, залишаючись в окремих випадках на нижній межі норми. Колірний показник знижений (іноді до 0,5-0,6), тобто усі залізодефіцитні анемії є гіпохромними.

У мазках периферичної крові спостерігається анізоцитоз, мікроцитоз, пойкілоцитоз, гіпохромія еритроцитів. За тяжких випадків у периферійну кров виходять нормобласти.

Кількість ретикулоцитів незначна, іноді виявляють ретикулоцитопенію. Збільшення вмісту ретикулоцитів свідчить про поновлення еритропоезу, в результаті адекватної терапії. Також знижений рівень заліза в сироватці крові.

Отже, залізодефіцитна анемія за лабораторними ознаками гіпохромна, мікроцитарна, гіпорегенераторна.