ЛЕКЦІЯ 6 ПРАГМАТИКА ПЕРЕКЛАДУ

Прагматичний аспект тексту.

З погляду лінгвістичної прагматики (гр. рга£та — діло, дія) як науки, що вивчає використання та функціонування мовних знаків у реальних процесах мовної комунікації, значення висловлювань і слів вважаються невід'ємними від прагматичної ситуації. А значення багатьох слів взагалі можна визначити більш-менш точно лише через комунікативну мету мовленнєвих актів, що й свідчить про цілеспрямованість та регламентованість використання мови, її залежність від правил та конвенцій уживання.

Обсяг лінгвопрагматики (науки про мову в дії) широкий: вона вивчає питання мови, пов'язані з суб'єктом-мовцем, з адресатом мовлення, їх взаємодією в комунікації, ситуацією спілкування. Всі вони так чи інакше стосуються тексту або проектуються на нього, якщо йдеться про текстотворення, чи виводяться з нього, якщо досліджується готовий текст, тому що він є породженням мовної комунікації і містить у собі згорнуту систему усіх її ланок — мету-інформацію прагматичних зв'язків зпогляду суб'єкта, адресата-об'єкта, призначення, комунікативної мети, які в процесі текстотворення виконують роль облігаторних чинників і формують основні параметри тексту.

Конвенційний аспект текстотворення. Процесу активно зацікавленого, усвідомленого налагодження мовного контактування сприяє конвенційний характер мовної ситуації, який ніби наперед визначає і комунікантів мовної

ситуації, і їхні мовленнєві ролі (лат. сопуєпііо — договір, угода): має повідомляти, чого від кого чекати. Т. ван Дейк вважав, що для опису соціальних контекстів «ми повинні мати набір конвенційних настанов (сопуєпііопз) (правил, законів, принципів, норм, цінностей, що визначали б, які дії асоціюються з конкретними позиціями, функціями». Проведений Т. ван Дейком прагматичний аналіз соціальних контекстів показав, що кожний мовець має активізувати щодо соціального контексту в цілому таку інформацію: «специфічний тип ситуації, фрейм контексту, релевантний на даний момент, властивості і відношення між соціальними позиціями, функціями і конкретними учасниками, що заповнюють «вакантні місця», а також конвенційні настанови (правила, закони, принципи, норми, цінності),

які визначають соціально можливі дії цих людей».

Як складні одиниці-моделі, побудова яких потребує конструктивно-генеративних, аналогійних, транспозиційних, безадресних та трансформувальних стратегій, тексти представлені в енциклопедичному словнику І. Штерн.

Література:

План

1. Визначення перекладу.

2. Етапи перекладу.

3. Прагматичні відношення.

4. Види прагматичної адаптації

5. Оцінка перекладу