Пристрої для обробки заготовок на фрезерних верстатах

Для закріплення заготовок на фрезерних верстатах застосовують універсальні та спеціальні пристрої. До універсальних пристроїв відносяться прихвати, косинці, призми, машинні лещата.

При обробці великої кількості однакових заготовок виготовляють спеціальні пристрої, які придатні тільки для установки та закріплення цих заготовок на даному верстаті. Важливим приладдям фрезерних верстатів є ділильні головки. Вони служать для періодичного повороту заготовок на необхідний кут і для безперервного їхнього обертання при фрезеруванні гвинтових канавок.

У найпростішому випадку заготовку закріплюють безпосередньо на столі верстата. Для кріплення заготовки до стола користуються прихватами (рис. 7.4), які притискають болтами 2, заведеними в Т-подібні пази стола.

На рис. 7.4 показані різні форми прихватів і спосіб закріплення заготовки прихватом (рис. 7.4). Прихват 3 одним кінцем спирається на заготовку 1, а іншим на підкладку 4. Загортаючи ключем гайку, притискають один кінець прихвата до підкладки, а інший до заготовки.

Рис. 7.4 Прихвати для закріплення заготовок на фрезерному верстаті

При закріпленні заготовки прихватами необхідно дотримуватися наступних правил: болт, що кріпить прихват, треба встановлювати якомога ближче до заготовки; прихват повинен опиратися на підкладку однакової висоти із заготовкою або мати вигнутий виступ для опори на стіл або підкладку меншої висоти; кінець прихвата, що опирається на заготовку, не повинен знаходитися над її частиною, яка не торкається щільно поверхні стола; чим більший припуск фрезерується із заготовки, тим сильніше повинні бути затягнуті болти.

При фрезеруванні заготовки, дві оброблювані сторони якої повинні бути розташовані під певним кутом, користуються кутовими плитами (косинцями), які можуть бути жорсткими (рис. 7.5), поворотними (рис. 7.5) і універсальними (рис.7.5). Заготовку закріплюють на кутовій плиті за допомогою прихватів або струбцинок (рис. 7.6).

Рис. 7.5 Кутові плити для закріплення заготовок на столі фрезерного верстата

Рис. 7.6 Закріплення заготовки на кутовій плиті

Циліндричні заготовки для фрезерування в них шпонкових канавок, пазів і лисок зручно закріплювати в призмах, які разом з оброблюваною заготовкою кріплять до стола верстата прихватами (рис. 7.7).

Рис. 7.7 Закріплення вала в призмах

Для закріплення заготовок на фрезерних верстатах велике поширення одержали різні за конструкцією та розмірами машинні лещата (рис. 7.8). Машинні лещата можуть бути простими неповоротними (рис.7.8, а), поворотними (рис.7.8, б), корпус яких можна повертати навколо вертикальної осі, універсальними (рис.7.8, в), що дозволяють здійснювати поворот заготовки навколо двох осей, і спеціальними (рис. 7.8, г) для закріплення в призмі валів. Лещата своєю основою кріпляться болтами на столі фрезерного верстата. Спеціальні лещата можна встановлювати вертикально або повернувши на кут 90° у горизонтальній площині. Поворотні й універсальні машинні лещата мають поворотний корпус із градуйованою шкалою для фрезерування площин (скосів) під будь-яким необхідним кутом.

Рис. 7.8 Лещата машинні

Як допоміжний інструмент застосовують фрезерні оправки для закріплення фрез і передачі обертового моменту від шпинделя верстата на фрезу. Базою для кріплення фрези на оправці може бути її центровий отвір або хвостовик (конічний або циліндричний). За способом кріплення в першому випадку фрези називають насадними, у другому – хвостовими.

На рис. 7.9, а показана оправка 2 для кріплення циліндричних і дискових фрез 3. Фрезу насаджують на оправку і з'єднують із нею за допомогою шпонки 4. Необхідне положення фрези на оправці забезпечується настановними кільцями 7. Конічним хвостовиком оправку вставляють у конічний отвір шпинделя 1 і закріплюють затяжним болтом 9. Від провертання оправку втримують сухарі 8, що входять у пази фланців шпинделя та оправки. Інший кінець оправки входить у підшипник 6 серги 5.

Рис. 7.9 Схеми установки та закріплення фрез у верстаті

Короткі кінцеві оправки (рис. 7.9, б) використовують для кріплення торцевих і дискових фрез. Конічним хвостовиком 10 оправку закріплюють у шпинделі 1, а на іншому кінці оправки кріплять насадну фрезу 11 за допомогою шпонки 12 і гвинта 13. Фрези з конічним хвостовиком 15 закріплюють у конічному отворі шпинделя 1 безпосередньо або через перехідні втулки 14 (рис. 7.9, в). Фрези із циліндричним хвостовиком закріплюють у цанговому патроні. Конічний хвостовик патрона вставляють у шпиндель верстата й закріплюють болтом.