Відповіді Аі

Рис. 1.4. Четвертий рівень спілкування.

Замість тексту Т в ній використовуються розширений текст Е, який породжується лише при наявності двох каналів одержання інформації. По одному в систему передається текст Т, по другому додаткова інформація, відсутня в Т. При комунікації між людьми роль другого каналу, як правило, відіграє зір. Зоровий канал дозволяє фіксувати стан середовища «тут» і «тепер» і вводити в текст Т інформацію, що спостерігається. Система стає здатною до розуміння текстів, в які введено слова, прямо зв’язані з тією ситуацією, в якій породжується текст. На більш низьких рівнях розуміння неможна зрозуміти, наприклад, текст: “Подивімося, що зробив Петро! Він не повинен був брати це!” При наявності зорового каналу процес розуміння стає можливим.

При наявності четвертого рівня розуміння ІС здатна відповідати на питання типу: “Чому Петро не повинен був брати це?” або “Що зробив Петро?”

На рис. 1.4 показана схема такої ІС. Блок розуміння третього рівня відповідає схемі 1.3. Якщо питання, що поступає в систему відповідає третьому рівню, то система видає потрібну відповідь. Якщо для відповіді потрібна додаткова (“екзогетична”) інформація, то внутрішнє представлення тексту і питання представляється в блок, який ставить у відповідність текст з тою реальною ситуацією його породження, яка доступна ІС по зоровому чи якому-небудь іншому каналу фіксації ситуації зовнішнього світу.

5. П’ятий рівень характеризується схемою (Р, TR, PR) Þ А.

Для відповіді на цьому рівні ІС окрім тексту Т використовує інформацію про конкретного суб’єкта, який є джерелом Т, та загальну інформацію, що відноситься до комунікації (знання про організацію спілкування, про цілі учасників спілкування, про норми участі в спілкуванні) і зберігається в пам’яті системи. Теорія, що відповідає п’ятому рівню, - це так звана теорія мовних актів.

Рис. 1.5. П’ятий рівень спілкування.

Перший метарівень характеризується схемою (F, FRK) Þ К. На цьому рівні відбувається зміна вмістимого бази знань. Вона поповнюється фактами, що відомі системи і є в тих текстах, що в систему введені. Різні ІС відрізняються одна від одної характером правил FRK. Наприклад ці правила можуть спиратися на методи індуктивного виведення і розпізнавання образів. Правила FRK можуть базуватися на принципах ймовірності, розмитих висновків і т.п. Але у всіх випадках база знань виявляється апріорно неповною і в таких ІС виникають труднощі з пошуком відповідей на запити. Тому в базах знань стає необхідним немонотонне виведення.

Другий метарівень характеризується схемою (K, KRM) Þ КМ. На цьому рівні відбувається породження метафоричного знання. Правила KRM, що використовуються для даних цілей, являють собою спеціальні процедури, які спираються на вивід по аналогії і асоціації.

Якщо розглядати рівні і метарівні розуміння з точки зору архітектури ІС, то можна спостерігати послідовне нарощування нових блоків і ускладнення процедур , що реалізуються ними. На першому рівні достатньо лінгвістичного процесора з базою знань , які відносяться тільки до самого тексту. На другому рівні в цьому процесорі виникає процедура логічного виведення. На третьому рівні необхідна база знань зі знаннями про середовище. Поява нового каналу інформації, який працює незалежно від початкового, характеризує четвертий рівень. Окрім процедур, зв’язаних з роботою цього каналу, з’являються процедури , які зв’язують між собою результати роботи двох каналів, інтегруючі інформацію, що отримується на кожному з них. На п’ятому рівні розвиток отримують різноманітні способи виведення на знаннях і даних. На цьому рівні стають важливими моделі індивідуальної і групової поведінки. На метарівнях виникають нові процедури для маніпулювання знаннями, яких не було на більш низьких рівнях розуміння. І цей процес носить відкритий характер. Розуміння в повному об’ємі - це , напевно, недосяжна мрія. Але розуміння на рівні «побутового розуміння» людей цілком здійсненне в ІС.

Існують також інші інтерпретування феномену розуміння. Можна, наприклад, оцінювати рівень розуміння по здатності системи до пояснень отриманого результату. Тут можливий не тільки рівень пояснення, коли система пояснює що вона зробила, наприклад, на основі введеного в неї тексту, але й рівень обгрунтування (аргументації) , коли система обгрунтовує свій результат, показуючи , що він не протирічить тій системі знань і даних , які система має в наявності. На відміну від пояснення обгрунтування завжди зв’язане з сумою фактів і знань, що визначаються текучим моментом існування системи. І введений для розуміння текст в одних станах може бути сприйнятий системою як істинний, а в інших - як фальшивий. Окрім пояснення і обгрунтування можлива ще одна функція, яка зв’язана з розумінням текстів - це виправдання . Виправдати щось означає, що виводимі твердження не протирічать тій системі норм і цінностей, що закладені ІС. Існуючі ІС типу ЕС, як правило, здатні давати пояснення і лише частково обгрунтування. В повному розумінні процедури обгрунтування і виправдання ще не реалізовані.

Планування діяльності.

Розглянемо другу основну функцію людино-машинних систем -- планування діяльності людини і технічного засобу в процесі вирішення спільної задачі.

В основі процесу планування лежить сценарій , який представляє собою мережу , яка складається з вершин і дуг, що зв'язують ці вершини . В штучному інтелекті , і в особливості в інтелектуальних інтерфейсах , сценарії використовуються вельми часто.

Приведений на рис.5 сценарій може використовуватись, наприклад, при організації вечірнього відпочинку в невеличкому містечку, куди ви потрапили вперше. Вечір у вас вільний , сидіти в готелі не цікаво. Сценарій може служити моделлю вашої поведінки. Користуючись ним , ви або знайдете для себе цікаве заняття , або переконаєтесь ,що всі альтернативні варіанти відпочинку вичерпані і ні один з них не може бути реалізований.

0 - початкова вершина; 6 - відвідування дискотеки;

1 - кінотеатр знайдено; 7 - більярдну знайдено;

2 - квиток куплено; 8 - гра в більярдній;

3 - відвідування кінотеатру; 9 - повернення в готель;

4 - дискотека знайдена; 10 - вечір біля телевізора;

5 - квиток куплено; 11 - прогулянка по місту