Військові поразки УНР

  1. Які кроки здійснили більшовики після скасування Брестського миру?
  2. Як реагував на це уряд Директорії?
  3. В чому ви бачите причини її воєнної поразки?
  4. Що сприяло воєнним перемогам більшовиків?

 

Звільнившись від умов Брестського мирного договору, більшовики розпочали підготовку до захоплення влади в Україні. Вони створили з незадіяних на фронтах військових формувань Українську радянську армію, яка в грудні 1918 р. розгорнула наступ на Харків і Київ. У січні 1919 р. радянські війська захопили Харків.

Звернімося до джерел Телеграма В.Леніна і Й.Сталіна головкомові В.Вацетісу(29 листопада 1918 р.) З просуванням наших військ на захід і на Україну створюються обласні тимчасові радянські уряди, покликані зміцнити ради на місцях. Ця обставина має ту хорошу сторону, що позбавляє змоги шовіністів України, Литви, Латвії, Естляндії розглядати рух наших частин як окупацію і створює сприятливу атмосферу для дальшого просування наших військ. Без цієї обставини наші війська були б поставлені в окупованих областях у неможливе становище, і населення не зустрічало б їх як визволителів. З огляду на це, просимо дати командному складові відповідних військових частин вказівку про те, щоб наші війська всіляко підтримували тимчасові радянські уряди Латвії, Естляндії, України і Литви, але, зрозуміло, тільки радянські уряди. Кому адресований документ? Без якої обставини радянські війська «були б поставлені в окупованих областях у неможливе становище»? Яку владу в Україні, Литві, Латвії, та Естляндії закликає підтримувати телеграма? Чому?

Уряд Директорії звернувся до Москви із запитом, чому російське військо без оголошення війни вторглося до України. Більшовицьке керівництво відповіло, що російських військ в Україні нема, а воєнні дії відбуваються між військами Директорії і радянського уряду України.

Складність ситуації була пов’язана не стільки з масовим наступом Червоної армії, скільки з розвалом військ самої Директорії. 12 січня більшовики захопили Чернігів і наблизились до Броварів, де розташувалася 40-тисячна петлюрівська армія. Війська УНР мали чотирьохкратну перевагу в живій силі, але незважаючи на це, після трьохденних боїв відступили. У січні 1918 р. Дніпровська дивізія, яка була розташована під Києвом, разом із селянами довколишніх сіл поставила перед Директорією вимогу передати владу Радам і націоналізувати великі підприємства. С.Петлюра направив проти бунтівників своє військо. Але петлюрівці були розбиті, а частина їх перейшла на бік більшовиків. Наприкінці січня збільшовизувалися частини Задніпровської дивізії, які перебували на Півдні України. Вони вийшли з під контролю Директорії і почали бойові дії на боці Червоної армії проти білогвардійців та військ Антанти. На підтримку Рад стали загони Н.Махна, який спочатку уклав союз з С.Петлюрою та одержав від нього зброю, а потім перейшов до більшовиків. Армія УНР танула на очах. У середині грудня 1918 р. вона нараховувала 100 тис. чол., а наприкінці січня 1919 р. (тобто через півтора місяця) від неї залишилося тільки 21 тис. вояків.

Уряд Директорії, намагаючись знайти вихід із складної ситуації, відправив до Москви дипломатичну місію для переговорів з Москвою. Вона погоджувалась на проголошення радянської влади та укладення економічного договору між УНР і РСФРР. Натомість радянській Росії пропонувалося припинити наступ своїх військ в Україні і визнати незалежність УНР. Але місія закінчилась провалом, оскільки Москва, враховуючи падіння авторитету Директорії, вже не сприймала її як рівноправного партнера. Після цього Директорія 16 січня 1919 р. офіційно оголосила себе у стані війни з радянською Росією. Більшовики відповіли на це наступом на Полтаву, Катеринослав, Донбас. 5 лютого 1919 р. радянські війська увійшли до Києва, а на початку березня наблизились до Вінниці де знаходилась Директорія.