Сім’я». Ф.Кричевський
- Що зображено на картині?
- До якого прошарку суспільства можна віднести людей , що зображені на картині?
- Де вони живуть у місті чи на селі?
- Чому ви так думаєте?
- Яке враження на вас справляє картина? Чому?
В українській скульптурі початку ХХ ст., за висловом Д.Антоновича, панував еклектизм*. Пластичність класицизму уходила в минуле, на зміну йшов реалізм, що прагнув віддзеркалювати явища реального життя без помпезності та урочистості. Саме в такому стилі працювали скульптори Наддніпрянщини – М.Микешин, В.Беклемішев, Ф.Балавенський, М.Гаврилко, Л.Позен та Галичини – П.Війтович, Г.Кузневич, Р.Левандовський та ін.
Водночас під впливом західних мистецьких шкіл формується плеяда українських скульпторів-модерністів – П. Війтович М. Гаврилко, В. Іщенко, М. Паращук та ін., витворам яких властиві контрастні світлотіньові ефекти та глибокий психологізм. Зірка світового масштабу О.Архипенко збагатив мову пластики XX ст., змусивши порожній простір стати органічним і дуже виразним елементом композиції. Цьому неперевершеному майстрові належать «Ступаюча жінка», «Жінка, яка зачісується» «Жінка і кіт» та інші твори. Відвідувачі виставок не розуміли, чому скульптури О.Архипенка не мають зв’язку з реальністю. Тож не дивно, що час від часу у пресі з’являлись карикатури в яких висміювалась творчість скульптора. Одна з них стосувалась скульптури «Жінка і кіт». Карикатурист вважав, що під важкою рукою кремезної жінки, кіт повинен присісти, а тому й зобразив його присадкуватим на задні лапи з випученими очима.
