Оточення проекту

Адекватне бачення оточення проекту має велике значення, оскільки проект є породженням цього середовища й існує для задоволення тих чи інших його потреб. Тому життєздатність проекту максимальною мірою залежить від того, на­скільки точно подано опис оточення проекту з позиції його взаємодії з проектом.

Оточення проекту - це чинники впливу на його підготовку та реа­лізацію. Розрізняють зовнішні і внутрішні чинники.

Зовнішні чинники — чинники, пов'язані з зовнішнім оточенням про­екту. Вони поділяються на:

—політичні;

—економічні;

—суспільні;

—правові;

—науково-технічні;

—культурні;

—природні.

До політичних чинників належать політична стабільність, підтрим­ка проекту державними установами, міжнаціональні взаємини, рівень злочинності, міждержавні стосунки.

До економічних — структура внутрішнього валового продукту, рівень оподаткування, страхові гарантії, умови регулювання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків, ступінь свободи підприємництва тощо.

До суспільних - умови та рівень життя, рівень освіти, свобода пере­сування, соціальні гарантії та пільги, розвиненість системи охорони здоров'я, свобода слова, місцеве самоврядування тощо.

До правових - стабільність законодавства, права людини, права власності, права підприємництва тощо.

До науково-технічних — рівень розвитку фундаментальних та при­кладних наук, рівень інформаційних та промислових технологій, рівень розвитку енергетики, транспорту, зв'язку та комунікацій тощо.

До культурних чинників належать рівень освіченості, історично-культурні традиції, релігійність тощо.

До природних — кліматичні умови, наявність природних ресурсів, вимоги до захисту навколишнього природного середовища тощо.

Внутрішні чинники — чинники, пов'язані з організацією проекту. Організація проекту є розподілом прав, відповідальності та обов'язків між учасниками проекту.

До внутрішніх чинників відносяться:

—взаємини між учасниками проекту;

—професіоналізм команди проекту;

—стиль керівництва проектом;

—засоби комунікації.

Взаємини між учасниками проекту повинні бути такими, щоб їх інтереси були узгоджені.

Професіоналізм команди проекту повинен забезпечити досягнення його мети.

Стиль керівництва проектом визначає психологічний клімат та атмосферу у команді проекту, впливає на її творчу активність та працездатність. Він має відповідати нормам і правилам сучасного менеджменту.

Засоби комунікації визначають повноту, достовірність та оперативність обміну інформацією між учасниками та забезпечують успіх проекту.

Жизненный цикл проекта (проектний цикл)

Жизненный цикл проекта (промежуток времени между момен­том появления, зарождения проекта и моментом его ликвидации, завершения) является исходным понятием для исследования про­блем финансирования работ по проекту и принятия соответству­ющих решений. Укрупненно жизненный цикл проекта можно разделить на три основные смысловые фазы: прединвестиционную, инвестиционную и эксплуатационную.

Дальнейшее разбиение существенно зависит от специфики проекта. Так, жизненный цикл может делиться на 5 фаз, в том числе:

♦ концептуальная фаза, включающая формулирование целей, анализ инвестиционных возможностей, обоснование осу­ществимости (технико-экономическое обоснование) и планирование проекта;

♦ фаза разработки проекта, включающая определение струк­туры работ и исполнителей, построение календарных гра­фиков работ, бюджета проекта, разработку проектно-сметной документации, переговоры и заключение контрактов с подрядчиками и поставщиками;

♦ фаза выполнения проекта, включающая работы по его реализации (строительство, маркетинг, обучение персо­нала);

♦ фаза завершения проекта, включающая в общем случае при­емочные испытания, опытную эксплуатацию и сдачу про­екта в эксплуатацию;

♦ эксплуатационная фаза, включающая: приемку и запуск, за­
мену оборудования, расширение, модернизацию, инновацию.

Универсальною подхода к разделению процесса реализации проекта на фазы не существует. Решая для себя такую задачу, участники проект должны руководствоваться своей ролью в про­екте, своим опытом и конкретными условиями выполнения про­екта. Поэтому на практике деление проекта на фазы может быть самым разнообразным — лишь бы такое деле­ние выявляло некоторые важные контрольные точки («вехи»), во время прохождения которых просматривается дополнитель­ная информация и оцениваются возможные направления разви­тия проекта.

В свою очередь, каждая выделенная фаза (этап) может делиться на фазы (этапы) следующего уровня (подфазы, подэтапы) и т. д.

Таблица 1.3

Содержание фаз жизненного цикла проектов