Створення акціонерного товариства.

Створення акціонерного товариства відрізняється певною складністю на відміну від процесу створення інших товариств.

На першому етапі ініціативна група (засновники) укладають між собою договір, який визначає порядок їх спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір має письмову форму і втрачає силу з моменту реєстрації товариства як юридичної особи, тобто після досягнення зазначеною в ньому мети. Далі слідує вироблення статуту, який є єдиним засновницьким документом акціонерного товариства. Статут, як правило, складається засновниками і може містити будь-які положення, які вони визнають потрібним у ньому відобразити. Проте закон установлює деякі обов'язкові вимоги, що пред'являються до змісту статуту акціонерного товариства. Окрім звичайних відомостей (найменування, місцезнаходження і т. п.), у ньому містяться відомості про категорію акцій, що випускаються товариством, їх номінальну вартість і кількість, про розмір статутного капіталу товариства, про права акціонерів, про склад та компетенцію органів управління товариством і порядок ухвалення ними рішень, зокрема про питання, рішення за якими ухвалюються одноголосно або кваліфікованою більшістю голосів.

Після складання засновницьких документів починається друга стадія створення акціонерного товариства — формування статутного капіталу. Тут можливі два варіанти: одноразовий і поступовий. Але в обох випадках для створення товариства необхідна підписка на весь статутний капітал. Певна його частина до моменту реєстрації товариства має бути сплачена. Завершується ця стадія скликанням зборів майбутніх акціонерів, на яких схвалюється статут, заслуховується звіт засновників про забезпечення статутного капіталу, утворюються органи управління товариством.

Важливий момент створення товариства — його реєстрація.

Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця.

Акціонерне товариство вважається за створене з моменту його державної реєстрації та внесення запису до державного реєстру.

Як показує практика, акціонерне товариство досить складно створити. Окрім пошуку співзасновників, як уже було сказано, акціонерне товариство потребує реєстрації, та, крім цього, необхідно вступити у відносини з пенсійним фондом, фондом медичного страхування, органами статистики, податковою інспекцією, органами внутрішніх справ, фондом зайнятості, банком. При реєстрації перевірці підлягають не тільки засновницькі документи, треба здійснити випуск акцій та розмістити не менш як 60% акцій у вільній підписці, надати в органи реєстрації інформацію про хід здійснення підписки.

Таким чином, в установі такої організаційно-правової форми, як акціонерне товариство, є й певні труднощі.

Якщо говорити про майнові права в акціонерному товаристві, то в їх числі можна відзначити право на отримання дивіденду, право на частину майна при ліквідації акціонерного товариства (ліквідаційну квоту), переважні права на придбання нового випуску акцій при збільшенні статутного капіталу.

Основним майновим правом акціонерів є право на отримання дивіденду. Він визначається в процентному відношенні до номінальної вартості акції, а якщо номінальна ціна акції сплачена повністю, то відповідно до сплаченої суми.

Для отримання дивіденду необхідно, щоб товариство давало прибуток, тобто його активи перевищували пасиви. Рішення про виплату дивіденду і про те, яку частину прибутку направити на цю виплату, приймає правління, а загальні збори затверджують або не затверджують це рішення.