Захворювання і розлади функції органів травлення
Більшість жінок скаржаться на нудоту, слюнотечу і блювання протягом вагітності. Ці симптоми різного ступеня прояву —ранкове блювання вагітних, невгамовне блювання вагітних у вітчизняному акушерстві дістали назву раннього гестозу (раннього токсикозу вагітних).
Гастроезофагальний рефлюкс спостерігається якнайменш у 50 % вагітних у III триместрі. Це явище не має негативних наслідків для матері й плода, але спричиняє дискомфорт у вагітної. Причиною його є зменшення внутрішньочеревного об`єму і тиску внаслідок збільшення матки. Крім того, підвищення концентрації прогестерону зменшує тонус сфінктера стравоходу. Лікування полягає у заспокоєнні пацієнтки, піднятті головного кінця її ліжка, частому, дрібними порціями харчуванні, вживанні антацидних засобів на ніч і після приймання їжі.
Апендицит виявляється в 0,1 % випадків і є найпоширенішим хірургічним захворюванням у вагітних. Материнська смертність становить 2 % в І і II триместрах і зростає до 10 % у III триместрі порівняно з 0,25 % у невагітних жінок. Зростання смертності пов`язане, по-перше, з запізненням діагностики і, по-друге, з можливою перфорацією червоподібного відростка під час вагітності. Найчастішими перинатальними ускладненнями є загроза викидня і передчасні пологи. Клінічними симптомами апендициту під час вагітності є нудота, блювання, анорексія, біль навколо пупка або в правому нижньому квадранті живота. Синдром Щоткіна — Блюмберга може бути невираженим. Внаслідок зміни розташування червоподібного відростка й ізолювання запального ексудату локалізація болю може бути нехарактерною. Невідкладне хірургічне лікування з наступним призначенням антибіотиків є необхідним для таких хворих. Протягом хірургічної операції здійснюється моніторинг за діяльністю серця плода. Пологи рекомендується проводити консервативно; кесарів розтин виконують за акушерськими показаннями.
Панкреатит спостерігається менше ніж у 0,1 % випадків вагітності. Це ускладнення розвивається переважно в III триместрі вагітності, що пов`язане з максимальним підвищенням рівня триг-ліцеридів у плазмі крові. До групи ризику розвитку цього ускладнення належать жінки, хворі на жовчнокам`яну хворобу, хронічний алкоголізм, тяжку артеріальну гіпертензію під час вагітності, а також пацієнтки з хронічними захворюваннями печінки. Материнська смертність може досягати 10%, перинатальна - 10-40 %.
Діагноз грунтується на таких симптомах, як нудота, блювання, біль у надчревній ділянці, що поширюється на спину і стає оперізуючим. Лабораторні ознаки захворювання включають лейкоцитоз, транзиторне підвищення рівнів сироваткових амілази і ліпази, амілази (діастази) сечі, в тяжких випадках — гіпокальціємію,гіпокальціємією.Проте рівень амілази незавжди відповідає тяжкості захворювання.
Лікування проводять разоміз хірургом. Воно охоплює: симптоматичну терапію; внутрішньовенне введення розчинів для підтримання об`єму цирку- люючої крові та адекватного діурезу, голодування з метою пригнічення панкреатичної секреції; назогастральну аспірацію, призначення спазмолітичних і знеболювальних засобів, введення інгібіторів протеолізу (контрикалу гор- доксу, трасилолу). Інфузійнутерапіюпроводять під контролем гематокритного числа, добового діурезу, враховуючи втрату рідини з блюванням і диханням. Антибіотики широкого спектрадії і значають у разі підвищення температури тіла до 38 "С і вище. Якщо лікування адекватне, панкреатит, якправилорегресує під час вагітності.
Пологи проводять природними по логовими шляхами, обов`язково здійснюють профілактику кровотечі
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки підчас загостреннязахворювання (у 20-25 %вагітних)характеризуються болем у підчеревній ділянці, пов`язаним з уживання їжі, який зменшується після блювання вживання молока або лужних розчииг, також диспепсичними розладами(нудота, відригування, метеоризм). У калі виявляється кров.
Діагностика проводиться шляхом фіброгастроскопії, досліджений ба зальної секреції шлунка. Загостися виразкової хвороби частіше винииаі І триместрі вагітності або за 2-3тижнідо пологів. Комплексне стаціонарне» лікування охоплює дієту № 1-16за Певзнером, антацидні (альмагель,фосфолюгель) і в`яжучі засоби(білаглина, відвари з квітів ромашки, тра звіробою тощо) , спазмо- і холінолітичні (метацин) препарати, полівпами лужні мінеральні води.
Непрохідність кишок є тяжким ускладненням і здебільшогопов`язана зпідвищенням тиску матки, що зросіна спайки, які залишилися після попередніх черевних операцій. Смертність може бути дуже високою внаслідок за-пізнілої діагностики, відмови від хірургічного втручання, невдалого проведення операції. Консервативне лікування починають з інфузійної терапії, введення атропіну сульфату, евакуації вмісту шлунка, призначення сифонної клізми. У випадку неефективності консервативного лікування рекомендують хірургічне втручання. Обсяг операції визначає хірург. Переривання вагітності рекомендується у разі динамічної непрохідності кишок, спричиненої вагітністю, якщо хірургічне лікування виявилось неефективним. При операції кесаревого розтину в умовах перитоніту виконують видалення матки.
Хронічні запальні захворювання кишок (виразковий коліт, регіонарний ентерит, або хвороба Крона) — відносно часто спостерігаються у жінок репродуктивного віку і можуть ускладнювати вагітність. Здебільшого вагітність не впливає на перебіг цих захворювань. У жінок з активною формою хвороби на початку вагітності не спостерігається значного покращення або погіршення стану. Хірургічне лікування, якщо потрібно, проводять до або після вагітності.
Гепатит є найпоширенішим захворюванням печінки і причиною жовтяниці (підвищення рівня білірубіну понад 40 мг/л) протягом вагітності. Найчастіше має вірусну етіологію (див. «Інфекційні хвороби»).
Застій жовчі (внутрішньопечінковий холестаз вагітних) виявляється в 0,1 % випадків і є другою після гепатиту причиною жовтяниці у вагітних. Найчастіше він спостерігається в III триместрі, але може виникати в будь-якому терміні вагітності. Це явище пов`язане, можливо, зі зростанням чутливості печінки до естрогенів, що призводить до холес-тазу без ушкодження гепатоцелюлярних клітин, як у випадку холециститу або жовчнокам`яної хвороби.
У вагітних виявляють генералізовану, часто інтенсивну жовтяницю, яка супроводжується стомлюваністю, свербежем шкіри різної інтенсивності й поте-мнішанням сечі. В сироватці крові зростають рівні жовчних кислот у 10-100 разів, термолабільної (печінкової) фракції лужної фосфатази — в 10 разів, а також білірубіну. Виконують ультразвукове дослідження печінки, сулемову і тимолову проби. Активність трансфераз (АСТ, АЛТ) є трохи підвищеною. Зменшення абсорбції філохінонів (віт. К) може призводити до порушень у системі зсідання крові.
Лікування полягає у призначенні низькомолекулярних декстранів, розчинів електролітів, глюкози, вітамінів, есенціале. Для зменшення свербежу шкіри застосовують антигістамінні препарати, лігнін, клофібрат, холестира-мін і місцеві засоби на основі ланоліну. Повне усунення свербежу шкіри спостерігається лише після пологів. Холестаз може повторюватися під час наступних вагітностей або внаслідок вживання оральних контрацептивів.
Загострення хронічного холециститу(частіше в III триместрі вагітності) супроводжується болем і відчуттям важкості в правому підребер`ї, нудотою, блюванням, печією. Під час об`єктивного обстеження виявляються зони гіперестезії Захар`їна — Геда в правому підребер`ї, під правою лопаткою, позитивні симптоми Кера (біль під час пальпації у правому підребер`ї на вдосі), Ортнера (біль під час постукування краєм долоні по правій реберній дузі), Мерфі (біль під час введення кисті у праве підребер`я на вдосі), Гергієвського — Мюссі (біль під час пальпації між ніжками грудинно-ключично-соскового м`яза) тощо.
Вагітним призначають відповідну.дієту, жовчогінні засоби (квіти безчертника. кукурудзяні приймочки,
пл одишипшини, насіння кропу, листким`яти перцевої), холосас, ліпотропні
засоби (метіонін, ліпоєва кислота), полівітаміни, за показаннями — антибіотики.
Жовчнокам`яна хвороба (холелітіаз) виявляється в 0,1 % випадків вагітності, як і в загальній популяції. Внаслідок несвоєчасного або неадекватного лікування перинатальна смертність достає. Перенасичення жовчі холестеролом із наступною кристалізацією і формуванням жовчних каменів призводить до дискомфорту в ділянці жовчного міхура, блокади жовчної протоки спричиняє жовчну коліку або жовтяницю. Однією з причин цього ускладнення є вживання жирної їжі. Зростання рівнів естрогенів і прогестерону протягом вагітності також зумовлює підвищецня концентрації холестерину й утворення жовчних каменів. У крові зростають рівні печінкових ензимів і білірубіну. Дані ультрасонографії підтверджують діагноз.
Безсимптомна жовчнокам`яна хвороба протягом вагітності не потребує лікування, за винятком обмеженого вживаная жирної їжі. Якщо виникає жовчна коліка, проводять назогастральну аспірацію, гідратацію, вводять спазмолітичні і знеболювальні засоби і за показаннями призначають антибактеріальну терапію. Неефективність лікування або приєднання до жовчнокам`яної хвороби панкреатиту є показанням до холецистектомії.
Гостра жирова дистрофія печінки — рідке ускладнення, проте материнська смертність через нього може становити ЗО % усіх випадків захворювання. Важливе значення мають своєчасна діагностика і лікування цього ускладнення. Це захворювання, як правило, розвивається в пізні терміни вагітності. З часом виникають головний біль, сплутаність свідомості, біль у надчеревній ділянці. Через відсутність лікування швидко розвиваються коагулопатія, коматозний стан, поліорганна недостатність і смерть. У сироватці крові спочатку помірно зростають рівні білірубіну і трансаміназ. Невиразні дані лабораторних досліджень нерідко зумовлюють запізнілу діагностику. Лікування полягає у корекції ко-агулопатії, електролітного дисбалансу, підтримці діяльності кардіореспіратор-ної системи і терміновому розродженні, бажано природними пологовими шляхами.
Внаслідок тяжкої прееклампсії або еклампсії печінка також зазнає патологічних змін. Так, виникнення болю в надчеревній ділянці або в правому верхньому квадранті живота при прееклампсії може свідчити про внут-рішньопечінковий або субкапсулярний крововилив і навіть про розрив печінки або її капсули з фатальною кровотечею.