Реального ВВП номінального ВВП рівня цін

Іц

Номінальний ВВП

Реальний ВВП = ------------------------------ х 100(6.2.)

Як правило, ціни мають тенденцію до зростання з року в рік. Тому при виборі якогось року в якості базового для визначення показника ВВП для років, що передують базовому, необхідно номінальний ВВП цих років інфлювати(тобто збільшити), оскільки ціни в роки, які передували базовому року були нижчими. А отже, показники номінального ВВП цих років знижували реальний обсяг благ цих років. Для визначення ж показників ВВП для років після базового, необхідно номінальний ВВП цих років дефлювати (тобто зменшити), оскільки ціни в ці роки були вищими за базові, а отже, показники номінального ВВП цих років перевищували реальний обсяг виробництва цих років.

Номінальний ВВП будь-якого року можна звести до реального ВВП, поділивши номінальний ВВП на індекс цін (формула 6.2.).

Темп зростання реального ВВП визначають за формулою:

Темп зростання = темп зростання - зміна

Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як найобгрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.

По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативних факторів (забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо), які пов’язані з його виробництвом і, зрозуміло, завищують рівень нашого матеріального добробуту. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.

По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки, робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку, праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю, безоплатна праця добровольців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.

По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким люди розпоряджаються) і не відображується повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.

Далі, незважаючи на те, що в переглянутому варіанті СНР 1993 року економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важно ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції, створений тіньовим сектором. Це призводить до заниження офіційного рівня ВВП.

У 1972 році дослідники із Єльського університету (США) Уїльям Нордхаус та Джеймс Тобін запропонували новий макроекономічний показник – “чистий економічний добробут” – ЧЕД, який за їхньою думкою, долає перелічені недоліки валового внутрішнього продукту ВВП.

 

       
 
Негативні екологічні наслідки промислового розвитку суспільства у грошовому еквіваленті
   
Позаринкова діяльність домашніх господарств у грошовому вимірі
 

 


ВВП
ЧЕД
= - + +

 

       
   
Грошовий еквівалент зростання вільного часу та якості відпочинку
 
Результати діяльності тіньової економіки у грошовому вимірі

 


+ +

 

ЧЕД не можна підраховувати на підставі тієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би там не було, але це найкращий макроекономічний показник, який ми маємо на сьогодні і яким користується весь світ.