ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів. Інтереси формуються тоді, коли задоволення потреб стає ясвідомленням як конкретна мета діяльності людей.

Економічні інтереси –це усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задовольнити свої потреби, що є спонукальним мотивом їхньої економічної поведінки.

Суб’єктами економічних інтересів є окремі індивідуми, домогосподарства, трудові колективи, підприємства та фірми, групи людей, суспільство в цілому.

Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (товари, послуги, інформація).

Економічні інтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему і можуть бути класифіковані за різними критеріями.

За суб’єктами:

- особисті;

- колективні;

- суспільні.

За нагальністю, важливістю:

- головні, першочергові;

- другорядні.

За часовою ознакою:

- поточні;

- перспективні.

За об’єктами:

- майнові;

- фінансові;

- інтелектуальні тощо.

За ступнем усвідомлення:

- дійсні;

- уявні.

Суб’єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інтересів. У ринковій економіці:

- економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;

- економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

- економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.

Водночас інтереси держави не тотожні суспільним інтересам, оскільки включають до свого складу інтреси державної бюрократії.

Система взаємопов’язаних та взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації. Механізм їхнього узгодження визначається сутністю економічної системи.

Командно-адміністративна економіка встановлює жорстку субординацію економічних інтересів на основі пріоритетності та абсолютизації державного інтересу, який ототожнюється з суспільним та протиставляється колективним і особистим інтересам.

У сучасній ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача. Суспільство прийняло до розуміння, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації.

Взаємодія потреб та інтересів економічних суб’єктів виступає рушійною силою економічного розвитку. Нужда в будь-чому у свідомості людини перетворюється в інтерес. Інтерес породжує мотив. Мотив заохочує до певних цільових дій.

Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді зодоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи, таким чином, логічний ланцюжок активної діяльності (рис.2.2.).

Рис.2.2. Потреби та інтереси як джереро активності

економічних суб’єктів

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів і потреб є рушійною силою соціально-економічного розвитку.