Загальна інформація

План заняття

Класифікація

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

Особливості будови та життєдіяльності молюсків

9. Створіть макет перлівниці, беззубки, ставковика, восьминога, кальмара.

Тема: Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові представників типу Членистоногі до середовища існування

Тип Членистоногі

Клас Ракоподібні

Представник Річковий рак

Клас Павукоподібні

Представник Павук-хрестовик

Клас Комахи

Представник Хрущ весняний

Мета: ознайомитись з видовою різноманітністю та особливостями зовнішньої будови рака річкового, павука-хрестовика, хруща весняного у зв’язку з пристосуванням до умов середовища (водного, наземного, повітряно-наземного); визначити за якими ознаками зовнішньої будови представників класів Ракоподібні, Павукоподібні та Комахи об’єднують в тип Членистоногі.

Обладнання: готові фіксовані та вологі препарати ракоподібних та павукоподібних, колекції комах; таблиці: «Зовнішня будова рака річкового», «Різноманітність представників класу павукоподібні», «Зовнішня будова хруща», лупа, підручники.

1. Ознайомитися із загальною характеристикою класів Ракоподібні, Павукоподібні та Комахи.

2. Ознайомитися з середовищем існування, особливостями будови та життєдіяльності представників типу Членистоногі на прикладі рака річкового, павука-хрестовика, хруща весняного.

3. Навчитися визначати за зовнішньою будовою на вологих препаратах, рисунках, схемах належність Членистоногих до відповідних класів.

4. Визначити роль Членистоногих у природі та житті людини.

Членистоногі − найчисельніший тип у царстві Тварини. До нього належить понад 1,5 млн. видів, у тому числі в Україні − близько 25 тис. Членистоногі опанували усі середовища існування в межах біосфери і поряд з деякими хребетними набули здатності до активного польоту. До них відносяться різні види річкових раків, крабів, креветок, павуків, скорпіонів, жуків, метеликів, мух, комарів тощо.

Клас Ракоподібні − це досить велика група Членистоногих, що характеризується значною різноманітністю форм. Ракоподібні ведуть переважно водний спосіб життя, хоча деякі види поселяються на мілководдях, у приливно-відливної зоні (наприклад, краби-привиди, що живуть у манграх) і навіть на суші, але в значно зволожених місцях (мокриці, краб пальмовий злодій та ін.). Є серед ракоподібних і паразити (наприклад, коренеголовий рак, що паразитує під панциром десятиногих раків, або коропоїд, що паразитує на шкірі риб). Розміри тіла тварин цього класу можуть коливатися в дуже широких межах: від декількох міліметрів до 80 см у довжину (лангусти, омари, камчатські краби). Тіло тварин складається з трьох відділів: голови, грудей та черевця.

Мал. 1 Різноманітність представників класу Ракоподібні

Клас Павукоподібні об'єднує близько 70 тис. видів (в Україні − понад 4 тис.), які поширені пере­важно на суходолі, але є серед них і представники прісноводної та морської фауни. Вони, а також деякі інші членистоногі, належать до підтипу Хеліцерові.

Сучасні павукоподібні представлені наземними формами, які походять від водяних членистоногих, які спочатку заселяли моря. Існують певні ознаки, за якими павукоподібних можна відрізнити від інших членистоногих, їхнє тіло звичайно поділене на головогруди та черевце. На території України трапляються представники рядів: Павуки, Кліщі, Косарики, Скорпіони, Сольпуги та Несправжні скорпіони. Найпоширеніші та найрізноманітніші серед них – павуки та кліщі.

Мал. 2 Різноманітність представників класу Павукоподібні

Клас Комахи – найбільш організований і багато чисельний клас членистоногих налічує близько 1,4 млн. видів, що за кількістю видів та різноманітністю живих форм переважає всі інші класи на землі.

Поширені комахи у всіх середовищах − воді, ґрунті, на суходолі та в повітрі. Це єдиний клас безхребетних тварин, здатний до актив­ного польоту.

Клас Комахи поділяється на ряди, а за типом розвитку − на комах з неповним або повним перетворенням. Тіло комах розділене на три відділи: голову, груди та черевце. В залежності від біологічних особливостей і характеру живлення розрізняють декілька типів ротових апаратів. Наприклад, у метеликів, що харчуються переважно рідким нектаром, розвивається сисний хоботок, у комарів, що проколюють шкіру тварин і людину і висмоктують кров − колючо-сисний; у бджіл, що злизують нектар і мед, а також розминають віск і пилок рослин − гризучо-лижучий і т.п. Розвиток може відбуватися з повним і неповним перетворенням.

Мал. 3 Різноманітність представників класу Комахи