Загальна інформація
План заняття
1. Ознайомитися із загальною характеристикою Двостулкових, Черевоногих та Головоногих молюсків.
2. Ознайомитися з середовищем існування, особливостями будови та життєдіяльності молюсків на прикладі слимака виноградного, жабурниці та кальмару.
3. Навчитися розрізняти на вологих препаратах, рисунках, схемах органи Молюсків.
4. Навчитися проводити порівняльний аналіз будови і функцій з вивченими раніше тваринами.
5. Визначити роль Молюсків у природі та житті людини.
Клас Двостулкові молюски мешкають виключно у водоймах. Розміри їхніх черепашок, що складаються з двох стулок, різноманітні: від 1-2 мм до 1,5 м завдовжки (як у тридакни). У звичайних представників наших прісних водойм - жабурниць (беззубок) і перлівниць − черепашка сягає завдовжки до 20 см. До цього класу належить близько 20 тис. видів. У прісних водоймах і морях України мешкає понад 250 видів. Мал. 1 Перлівниця
Клас черевоногі молюски. Найбільше видів молюсків належить до класу Черевоногі (близько 90 тис. видів, з яких в Україні відомо понад 500). Адже вони заселили не тільки водойми, а й суходіл.
В Україні поширений виноградний слимак. Він живиться м’якими наземними частинами рослин і плодовими тілами шапкових грибів. Багато наземних молюсків мешкає в товщі ґрунту, де вони живляться рештками організмів. У прісних водоймах України можна зустріти різні види ставковиків, котушок. Багато видів черевоногих мешкає у Чорному та Азовському морях, зокрема рапана, черепашка якої сягає завдовжки 12 см. Але найбільш різноманітний видовий склад черевоногих у тропічних морях. Багато них видів має яскраве строкате забарвлення черепашки (наприклад, рід Конус, черепашка якого може сягати заввишки до 60 см., рід Мурекс, черепашка якого має химерний вигляд. Мал. 2 Виноградний слимак
Клас головоногі молюски. Відомо близько 700 сучасних видів. Вони можуть жити лише у водах із високою солоністю (не менше 33 %о)- тому їх немає в Чорному та Азовському морях.
Розміри − від 15 см до І8 м. Тіло їхнє білатерально-симетричне, розділене на голову і тулуб. Передня частина ноги видозмінилася в щупальця («руки»), які оточують рот. Кількість щупалець неоднакова: у восьминогів , або спрутів, їх 8, у кальмарів, каракатиць −10, а в наутилуса − близько 40. Задня частина ноги утворює лійку, що з'єднує порожнину мантії із навколишнім середовищем.
Молюск через лійку сильним струменем виштовхує воду із мантійної порожнини, що спричинює рух тіла у протилежний бік (гідрореактивний рух). У більшості головоногих є внутрішній хрящовий скелет, який захищає центральну нервову систему. Нервова система головоногих складніша, ніж в інших безхребетних. Ганглії великих розмірів і утворюють спільну навкологлоткову нервову масу. У восьминогів є зачатки кори із клітин сірої речовини.
Мал. 3Різноманітність головоногих молюсків
У головоногих добре розвинені органи чуття: є осфрадії, нюхові ямки, статоцисти та очі, які за своєю будовою нагадують, органи зору ссавців. У гігантського спрута діаметр ока до 40 см.