Розвиток обчислювальної техніки

Робота електронно-обчислювальних машин

Що відповідає

Перевід з двійкової системи числення в шіснадцяткову

Перевід з десяткової в шіснадцяткову систему числення

Перевід із шіснадцяткової системи числення

Суть його полягає в послідовній заміні шіснадцяткових цифр відповідними двійковими тетрадами згідно таблиці 1.6

 

Приклад:

E4D516 →1110 0100 1101 01012

 

1) Розділити десяткове число А на 16. Запам’ятати чистку q і залишок а.

2) Якщо в результаті кроку (1) частка q¹0, то прийняти його за нове ділене, і відмітити залишок а, який буде черговою значимою цифрою числа, повернутись до кроку (1), на якому в якості діленого (десяткового числа) бере участь отримана на кроці (2) частка.

3) Якщо в результаті кроку (1) частка q=0, алгоритм припиняється. Виписати залишки в порядку зворотному до їх отримання. Отримаємо шіснадцятковий еквівалент початкового десяткового числа [1].

 

Таблиця 1.9 - Приклад переводу із десяткової системи числення у шіснадцяткову.

 
 

 

Двійкове число розбивається на тетради, починаючи з молодшого розряду. Дальше кожна тетрада приводиться до відповідного шіснадцяткового числа згідно таблиці 1.6.

 

Приклад:

Розбиваємо на тетради

0111 0010 1101 0111 1010 1100 0110 1100 0111 1010 1010 1101

2 d 7 a c 6 c 7 a a d

 

Слово “комп’ютер” означає “обчислювач”, тобто пристрій для рахування. Перший механічний пристрій, з якого почався розвиток обчислювальної техніки винайшов у 1642 році Блез Паскаль. Цей пристрій дозволяв виконувати операції додавання чисел. А в 1673 році Готфрід Вільгельм Лейбніц сконструював арифмометр, який дозволяв механічно виконувати чотири арифметичні дії. Арифмометри отримали дуже широке застосування. Щоб працювати на арифмометрі потрібно було виконувати чітку послідовність інструкцій, яку в подальшому назвали програмою. Хоча арифмометр був машиною прогресивною, але, звичайно, недосконалою.

В 19 столітті англійський математик Чарльз Бебідж спробував збудувати універсальний обчислювальний пристрій - аналітичну машину, яка повинна була проводити обчислення без участі людини. Бебідж до кінця роботу не довів, але встиг розробити всі основні ідеї, які в 1943 році застосував американець Говард Ейкен і створив на одному з підприємств фірми IBM таку машину під назвою “Марк-1”. Ще раніше ідеї Бебіджа були перевідкриті німецьким інженером Конрадом Цузе, який в 1941 році побудував аналогічну машину. Ці машини були набагато потужніші за своїх попередників, але вчені постійно працювали над їх вдосконаленням.

Новий ривок в розвитку обчислювальних машин настав після того, як в 1945 році відомий математик Джон фон Нейман чітко сформулював загальні принципи функціонування універсальних обчислювальних пристроїв, тобто комп’ютерів [3].