Поняття законності та правопорядку
| Законність | – це такий режим державного і суспільного життя, при якому забезпечується повне й неухильне дотримання і виконання законів, підзаконних актів усіма без винятку органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. Дотримання законності є найважливішим напрямом формування правової держави |
| До основних принципів демократичної законності належать: |
| – нерозривний зв’язок, підпорядкування, зумовленість законності режимом демократії; – обов’язковість вимог законності для усіх громадян, посадових осіб, державних органів та громадських організацій; – забезпечення верховенства закону в системі правових актів; – зв’язок законності із загальною та правовою культурою населення, посадових осіб; – єдність законності та справедливості; – встановлення дійового контролю та нагляду за дотриманням законності; – невідворотність відповідальності за правопорушення, будь-які порушення режиму законності |
 Юридичними гарантіями законності є:
| 1. Чіткість і конкретність норм чинного права, ефективність санкцій, що захищають ці норми. 2. Виконання правосуддя як спеціальної форми універсальної, здійснюваної на основі права та справедливості діяльності суддів, яка забезпечує реалізацію чинного права, захист прав і свобод громадян. 3. Здійснення вищого нагляду за точним і однаковим виконанням законів з боку органів прокуратури. 4. Діяльність державних інспекцій та контрольно-ревізійного апарату, які в межах своєї компетенції здійснюють роботу із запобігання, виявлення та припинення порушень законності у різних сферах державного і суспільного життя |
| Правопорядок | – це система суспільних відносин, будь-яких інших дій, що мають правове значення, здійснюються в суспільстві у певній відповідності з вимогою норм права. Правопорядок встановлюється у результаті дотримання режиму законності в суспільстві |