Вимоги до адвоката. Адвокатська таємниця.

У Законі України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру» визначені службові обов'язки адвоката. Він зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, застосовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, а також відмовлятися від прийнятого на себе захисту підо­зрюваного, звинуваченого, підсудного. Адвокат повинен допомагати кожному громадянинові, який звертається за допомогою. До цього його зобов'язує внутрішній імператив службового обов'язку. Закон також передбачає, що адвокат не має права прийняти доручення про надання юридичної допомоги у випадках, коли він у конкретній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам тієї особи, що звернулася з про­ханням про ведення справи. Це пояснюється етичними іправовими мотивами справи. Адже не можна спочатку за­хищати громадянина, а потім проти нього вести справу, оскільки адвокатові вже відомо багато подробиць діяльнос­ті цієї особи. Це стосується і тих випадків, коли адвокат брав участь у справах як слідчий, особа, що проводила діз­нання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник по­терпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий. Випадки, коли у розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває у родинних стосунках, не повинні мати місця не тільки в адвокатській діяльності, а й узагалі в юридичній практиці.

Отже, службовий обов 'язок адвоката - це сприяння за­хистові прав і свобод громадян, представлення законних інтересів громадян Української держави, іноземних грома­дян, осіб, які не мають громадянства, та юридичних осіб.Адвокат зобов'язаний надавати їм також іншу юридичну допомогу. Стаття 5 Закону України «Про адвокатуру» пе­редбачає, що адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні й письмові довідки щодо законо­давства; складають заяви, скарги та інші документи право­вого характеру; засвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво у суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; надають юридичну допомогу підприємствам, уста­новам, організаціям; здійснюють правове забезпечення під­приємницької та зовнішньоекономічної діяльності грома­дян і юридичних осіб; виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. Звичайно, адвокат може здійснювати також інші види юридичної допомоги, пере­дбачені чинним законодавством. Ці службові обов'язки є вузькою спеціалізацією адвокатів.

Адвокат виконує свій службовий обов'язок на основі від­повідних принципів. Головними серед них є: верховенство закону (права), незалежність, демократизм, гуманізм, конфі­денційність, а також законність, етичність, справедливість.

Функції службового обов'язку адвоката зводяться в ос­новному до захисту та представництва запитів громадян через надання юридичних послуг.

Службові обов'язки адвоката тісно пов'язані з його про­фесійними правами, про які йдеться у ст. 6 Закону України «Про адвокатуру». Так, виконуючи свій професійний обо­в'язок, адвокат має право представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням в усіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних спра­вах і в справах про адміністративні порушення. Він має право робити запит й отримувати документи або їхні копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від гро­мадян - за їхньою згодою; знайомитися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання до­ручення документами і матеріалами, за винятком тих, таєм­ниця яких охороняється законом; отримувати письмові вис­новки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чин­ного законодавства; доповідати на клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержу­вати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотан­ня і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснен­ня щодо їхньої суті.

Виконуючи службові обов'язки, адвокат повинен дотри­муватися професійної таємниці (ст. 9) щодо питань, з якими громадянин або юридична особа звернулися до нього, суті консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей. Особливо важливі відомості, які адвокат отримав під час попереднього слідства, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Неприпустимим є використання адвокатом таємниці у власних інтересах чи в ін­тересах третіх осіб. Розголошення адвокатом таємниці кач рається законом. Для належного виконання службового обов'язку кож­ний адвокат України дає обітницю такого змісту: «Я, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своїй професійній діяльності суворо додержуватися зако­нодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики; з високою громадською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'яз­ки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємни­цю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі».Закон України «Про адвокатуру» гарантує умови вико­нання адвокатом своїх службових обов'язків. Так, заборо­няється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вима­гання від адвоката, його помічника, посадових осіб і техні­чних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих міркувань адво­катів не можна допитувати як свідків. Документи, пов'я­зані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо право­вої позиції адвоката у справі. Його правова позиція оберіга­ється законом.

Посади адвоката та його помічника мають відповідні цензи. Це повинен бути громадянин України з вищою юри­дичною освітою, раніше не судимий, з практичним стажем не менше двох років. Особа, яка претендує на посаду адво­ката, повинна скласти кваліфікаційні іспити, отримати сві­доцтво на право адвокатської діяльності, скласти обітницю.

Враховуючи те, що адвокат належить до добровільного професійного громадського об'єднання, його службові обо­в'язки мають грунтуватися на власному сумлінні та мораль­них принципах. Це і є специфікою внутрішнього імперати­ву службового обов'язку адвоката.