Перманганатометрія

Метод об'ємного аналізу, який ґрунтується на визначенні невідомої речовини шляхом титрування калій перман­ганатом, називається перманганатометрією.

Перманганатометрію застосовують для визначення таких відновників, як Ферум (II) і Станум (II), речовин органічного поход­ження, наприклад, спиртів, оксикислоти, альдегідів, ненасичених кислот і т. д.

Титрування за допомогою калій перманганату проводять переважно у кислому середовищі. Аналіз в слабкокислому або лужному розчині застосовують тільки для визначення мангану (II) і в деяких інших спеціальних випадках, тому що осад манган (IV) оксиду, який при цьому утворюється, утруднює спостереження точки еквівалент­ності і робить визначення не досить зручним.

У кислому середовищі реакція про­тікає за рівнянням:

MnO₄^2– + 8H⁺ + 5→ Mn²⁺ + 4H₂O

Калій перманганат – сильний окисник. Тому при титруванні у ряді випадків виникають певні труднощі. Так, при титруванні розчинів хлоридної кислоти треба вживати заходів, щоб уникнути побічної реакції – окиснення хлоридної кислоти перманганатом з виділенням вільного хлору.

Калій перманганат не має властивостей вихідної речовини, тому що препарат завжди має більшу або меншу кількість домішок манган (IV) оксиду, яких важко позбутися. Крім того, концентрація розчину калій перманганату змінюється з часом внаслідок відновлення під впливом світла не­великих кількостей органічних речовин, які попадають у розчин у вигляді пилу тощо. З цих причин розчини перманганату калію точно відомої кон­центрації не можна приготовляти безпосередньо з наважки, взятої на аналітичних терезах. Тому точну концентрацію розчину встановлюють за іншими вихідними речо­винами.

Для кількісних визначень звичайно користуються 0,1н розчином калій перманганату. При титруванні розчином перманганату звичайно не застосовують ніяких спеціальних індикаторів. Точку еквівалентності встановлюють за рожевим забарвленням, яке виникає від невеликого надлишку добав­леного розчину КМпО₄; отже, індикатором є сам робочий розчин.