Методи стимулювання і мотивації учіння

Метод музикування – пов'язаний з освоєнням елементів музичної тканини, норм, правил створення і способами виконання музики на основі власної внутрішньої активності учня. Метод дозволяє включатися кожному школяру в процес творення музики, не залежно від розвитку його здібностей, вмінь. Назва методу походить від двох німецьких дієслів «wirken» (діяти) і «schuler» (навчати). Автором цього методу є німецький педагог К. Орф. Для того, щоб створити умови для активного, діяльного музикування, К. Орф разом з К. Мендлером розробили спеціальні інструменти, які зараз використовуються у всьому світі (дзвіночки, металофони тощо). Головною особливістю цих інструментів є приємний звук. Музикування, окрім гри на інструментах, може здійснюватися і за допомогою рухливих вправ, танцювальних рухів. На сьогодні у музикуванні можуть використовуватися і комп’ютерні засоби, нотний і звуковий редактори, МІДІ, синтезатор. При цьому застосовуються такі прийоми вчителя, як: практичне завдання, ігрова ситуація, пояснення. Серед прийомів учня: наслідування, вслуховування, вправа, імпровізація.

Метод імпровізації – пов'язаний з тим, щоб проявити свої виконавські вміння незалежно від рівня їх технічної сформованості, продемонструвати можливість своєї уяви, фантазії. В імпровізації учень освоює безліч версій звуковисотної комбінаторики і поєднує їх у практиці створення певного музичного явища. Засобами імпровізації є слова, ланцюжки слів, фрази, які слугують у подальшому для конструювання моделей ритмічних фігур, літературні твори, прості форми фольклору (прислів’я, приказки, лічилки, дражнилки). Ці тексти не заучуються, а розігруються в особах, на їх основі створюються п’єси, які супроводжуються звуками інструментів, діями і жестами. Ці засоби виявляються дієвими на початковій стадії сходження до музичного мистецтва. На наступних етапах засобами імпровізації можуть стати голос, музичні інструменти, комп’ютерні засоби. У процесі імпровізації застосовуються такі прийоми вчителя, як: проблемна ситуація, практичне завдання, ігрова ситуація. Прийоми учнів: наслідування, ехо, гра, змагання, автореферентність.

Метод «навчальний брейнмоторінг» (мозковий штурм) – спрямований на пошук шляхів і змісту у рішенні творчого завдання. Використовуючи цей метод, можна також активізувати діяльність учнів на продукування нових ідей. Метод має три фрази свого здійснення: 1) створення «проблемного поля» або банку ідей (проблемне поле – «запропонуйте музичні твори для запису диску, призначеного для інопланетян», або банк ідей – «із яких матеріалів можна зробити музичний інструмент у домашніх умовах»); 2) аналіз проблеми або ідей; 3) обробка результатів. Засоби, необхідні для реалізації методу, – фрагменти музичних, літературних творів, висловлювання відомих людей. Прийом вчителя – творча задача. Прийоми учнів – «морфологічний ящик», «випадкові асоціації».