Дослідження порушень емоцій

Патопсихологічні методики оцінюють афектні порушення. На визначення ступеня вираженості тривоги направлена шкала Спілбергера, депресії — Бека, Гамільтона.

Проективний «колірний тест Люшера» використовується для оцінки емоційних порушень. Він є набором карток різного кольору (звичайно використовується восьмикольоровий тест). Обстежуваному пропонують розташувати їх у міру зниження симпатії до кольору: на перше місце поставити «найприємніший на момент обстеження колір», на останнє — «найнеприємніший». Дослідження повторюється двічі. За кожним кольором закріплені відповідні параметри, характеризуючі індивідуально-психологічні особливості людини. Символіка кольору йде коренями у витоки існування людини на землі і пов'язана з емоційною оцінкою явищ природи (сонця, плодів, ночі, крові).

Люшер виділив чотири основні кольори (синій, зелений, червоний, жовтий) і чотири додаткових (фіолетовий, коричневий, чорний, сірий), а також відзначив, що постановка кольору на перше місце указує на колірні асоціації з основним способом дії, на друге — з метою, до якої людина прагне, на третє і четверте — з емоційною оцінкою істинного стану речей, на п'яте і шосте — з незатребуваними в даний момент резервами, на останні місця — з пригніченими потребами. В афектній сфері синій колір асоціюється з крайньою чутливістю людини, підвищеною тривожністю і внаслідок цього з потребою в емоційному комфорті, спокої. Зелений колір вказуєна підвищену чутливість людини до оцінки його з боку оточуючих, до критики. Червоний демонструєжиттєрадісність, оптимістичність і розкутість відчуттів. Жовтий — емотивність і екзальтованість, нетерплячість, нестійкість і відсутність глибини переживань, а також емоційна незрілість. Вибір фіолетового кольору як найприємнішого може потрактувати як емоційна нестійкість, напруженість. Коричневий колір відображаєтривожність з соматичними еквівалентами; чорний — агресивність, озлобленість, дисфорію; сірий— втомленість, байдужість.

На підставі методу колірних виборів Люшера (МЦВ) можлива оцінка рівня тривожності і стресу. Цей показник обчислюється на підставі перерозподілу основних і додаткових кольорів у ряді переважних виборів. Вважається, що переміщення основного кольору на 6, 7 або 8 позицій, так само як переміщення додаткового кольору на 1, 2 або 3 позиції, указує на наявний стрес. Бали нараховуються так: для основних — за 8-у позицію — 3 бали, за 7-у — 2, за 6-у — 1, для додаткових — за 1-у — 3, за 2-у — 2, за 3-у — 1. Максимальна кількість балів, вказуючих на рівень стресу, — 12. Крім того, оцінюється динаміка стресу: наростання у разі більшої кількості балів в другому виборі кольорів, убування або відсутність наростання при зворотних співвідношеннях.

Патопсихологічна оцінка порушень свідомості і волі не є визначаючою в діагностичному процесі.