Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку
Навчальні цілі.
Актуальність теми.
Кількість годин – 2
Тема 21. Ромбоподібна ямка. Перешийок ромбоподібного мозку. Четвертий шлуночок. Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.
Б. Ситуаційні задачі.
1. У пацієнта спостерігаються функціональні розлади внаслідок розвитку інфаркту мозочка. Ураження яких судин призводить до такої патології?
A *Базилярної артерії
B Середньомозкової артерії
C Передньої мозкової артерії
D Середньої мозкової артерії
E Задньої мозкової артерії
2. Хвора 50 років, госпіталізована із закритою черепно-мозковою травмою у ділянці потиличної кістки. При огляді: порушення ходи і рівноваги, тремор рук. Яка частина головного мозку пошкоджена?
A *мозочок
B довгастий мозок
C міст
D проміжний мозок
E спинний мозок
3. В нейрохірургічне відділення поступив хворий з травмою потилиці, яку він отримав при падінні з дробини. Під час операції лікар розсік ділянку твердої оболонки, яка відмежовує потиличні долі півкуль від задньої черепної ямки. Яке анатомічне утворення розсікав лікар?
A * Намет мозочку
B Серп мозочку
C Серп великого мозку
D Діафрагму сідла
E Прозору перегородку
4. При інфаркті a.cerebri posteriores пошкоджується задня частина гіпоталамічної ділянки, тіло Льюіса, дентато- рубро- таламічний шлях. У складі яких мозочкових ніжок проходить мозочково- червоноядерний шлях?
A *Верхні
B Нижні
C Середні
D Ніжку жмутка
E Ніжку мозку
5. При томографії головного мозку хворого виявлена пухлина в ділянці розташування зубчастого ядра. Який відділ мозку ушкоджений?
A Середній
B Довгастий
C *Мозочок
D Проміжний
E Міст
6. У хворого внаслідок отруєння невідомим отрутохімікатом спостерігається атаксія мозочка із втратою рівноваги тіла. Яке з ядер мозочка уражене в цьому випадку?
A. Зубчасте ядро.
B. Кіркоподібне ядро.
C. *Ядро вершини.
D. Кулясті ядра.
Е. Усі ядра.
7. Хворого 50 років госпіталізовано із закритою черепно-мозковою травмою в ділянці потиличної кістки. При огляді: порушення ходи і рівноваги, тремор рук. Яка частка головного мозку пошкоджена?
A. Спинний мозок.
B. Довгастий мозок.
C. Міст.
D. Проміжний мозок.
Е. *Мозочок
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
Вивчити границі ромбоподібної ямки, проекцію ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез нервової системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Сіра речовина розміщена всередині стовбура головного мозку. На ромбоподібну ямку проектуються ядра У-ХП пар черепних нервів, які розміщені в товщі моста і довгастого мозку. Чутливі ядра черепних нервів проектуються на ромбоподібну ямку в бічних її частинах; рухові - в присередніх; а вегетативні (парасимпатичні) ядра - проміж ними.
ХІІ пара - під'язиковий нерв n. hуpoglossus, має одне рухове ядро - ядро під'язикового нерва, nucleus nervі hуpoglossiі, яке проектується на однойменний трикутник в нижній частині ромбоподібної ямки.
XI пара - додатковий нерв, n. ассеssorius, має два рухових ядра:
1. Ядро додаткового нерва, nucleus nervі ассеssorii, міститься в передніх рогах шийних сегментів спинного мозку.
2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, міститься в довгастому мозку
дорcолатерально від нижнього оливного комплекса і є спільним для IX, X та XI пар - черепних нервів.
Х пара
1. Ядро одинокого шляху, nucleus tracti solitariі, яке в класичному варіанті
розглядають як чутливе (воно є неоднорідним за будовою і функцією). Це ядро є спільним для VII, IX, X пар черепних нервів.
2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, є руховим і спільним для IX, X та XI пар черепних нервів.
3. Заднє ядро блукаючого нерва (дорзальне ядро блукаючого нерва), nucleus posterior nervi vagi (nucleus dorsalis nervi vagi), проектується на трикутник блукаючого нерва в нижній частині ромбоподібної ямки.
IX пара - язикоглотковий нерв, nervus glossopharyngeus, має три ядра:
1. Ядро одинокого шляху, nucleus tracti solitariі, є чутливим і спільним для VII, IX та X пар черепних нервів.
2. Подвійне ядро, nucleus аmbiquus, є руховим і спільним для IX, X та XI пар черепних нервів.
3. Нижнє слиновидільне ядро nucleus salivatorii snferior, є вегетативним
секреторним ядром, яке проектується на присереднє підвищення в нижньому трикутнику ромбоподібної ямки.
VIII пара - присінково-завитковий нерв, nervus vestibulocochlearis, має групу чутливих ядер, які проектуються на бічні кути ромбоподібної ямки в ділянці аrеа vestibularis:
1. Присінкові ядра (присереднє, бічне, верхнє, нижнє), nucleus vestibularis medialis, nucleus vestibularis lateralis, nucleus vestibularis superior, nucleus vestibularis inferior.
Наявність у людини 4 ядер віддзеркалює ранні стадії філогенезу, коли у нижчих хребетних було декілька окремих сприймаючих гравітаційних апаратів.
2. Завиткові ядра (переднє і заднє), nucleus cochlearis anterior, nucleus cochlearis posterior, проектуються латеральніше від присінкових ядер.
VII пара – лицевий нерв, n. facialis, має 3 ядра:
1. Ядро одинокого шляху, nucleus tractus solitarii, є чутливим і спільним для VII, IX та X пар черепних нервів.
2. Ядро лицевого нерва, nucleus n. facialis, є руховим; волокна його роблять
петлю навколо ядра відвідного нерва, за рахунок чого утворюється соlliculus facialis.
3. Верхнє слиновидільне ядро, nucleus salіvatorius superior, є вегетавним
секреторним ядром, яке проектується на присереднє підвищення в верхньому трикутнику ромбоподібної ямки.
VI пара - відвідний нерв, n. аbducens, має одне рухове ядро – nucleus nervi abducentis, яке проектується в соlliculus facialis
V пара - трійчастий нерв, n. trigeminus, мас 4 ядра:
1. Головне ядро трійчастого нерва, nucleus рrincipialis nervi trigemini, є
чутливим і проектується в дорзолатеральній частині верхнього відділу моста.
2. Спинномозкове ядро трійчастого нерва, nucleus spinalis nervi trigemini, є
чутливим і продовжується по всьому довгастому мозку до шийного відділу
спинного мозку.
3. Середньомозкове ядро трійчастого нерва, nucleus mesencefalicus nervi trigemini є чутливим і розташоване більшою мірою в середньому мозку.
4. Рухове ядро трійчастого нерва, nucleus motorius nervi trigemini, є руховим і розміщене в мосту присередніше чутливих ядер.
Четвертий шлуночок – ventriculus quartus.
IV шлуночок - це порожнина ромбоподібного мозку. Він сполучається:
1) з III шлуночком через водопровід,
2) з центральним каналом спинного мозку,
3) з підпавутинним простором через непарний серединний отвір Маженді
(ареrturа mediana ventriculi quarti Magendi) і парний латеральний отвір
Люшка (ареrturа lateralis ventriculi qurti Luschka).
Стінки IV шлуночка:
1) верхня стінка - утворена верхнім мозковим парусом та нижнім мозковим парусом (velum medullare superius), який знаходиться між ніжками клаптиків. На верхній стінці лежить судинне сплетення, яке продукує спинномозкову рідину;
2) нижня стінка IV шлуночка - ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea),
обмежена верхніми та нижніми ніжками мозочка. На ромбоподібну ямку
проектуються ядра V-ХІІ пар черепних нервів. Медіально проектуються
рухові ядра, латерально - чутливі, між ними - вегетативні (парасимпатичні);
на верхній трикутник ромбоподібної ямки проектуються ядра V-VII пар
черепних нервів, на нижній - ядра ІХ-ХІІ пар черепних нервів.
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.
6. Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю.
1. З яких відділів складається ромбоподібна ямка?
2. Зовнішня будова дорзальної поверхні довгастого мозку?
3. Зовнішня будова дорзальної поверхні моста?
4. Назвати ніжки мозочка, з якими структурами вони сполучаються?
5. Розміщення і сполучення IV шлуночка?
6. Проекція чутливих ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку?
7. Проекція рухових ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку?
8. Проекція парасимпатичних ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку?
9. Будова IV шлуночка, як побудоване покриття IV шлуночка?
10. З чим сполучається IV шлуночок, порожниною яких мозкових міхурів він є?
11. Які життєво важливі центри містяться в межах довгастого мозку?