Труднощі впровадження альтернативного землеробства

Принципи біологічних систем землеробства та перешкоди впровадження

Зростаюча популярність альтернативного землеробства цілком зрозуміла, зважаючи нате, що більшість методівне є принципово новими. Навпаки, вони здавна добре відомі землеробам і перевірені багатовіковою практикою веден­ня сільського господарства.

Основу біологічного землеробства становлять такі головні принципи:

- відмова від застосування легкорозчинних мінеральних добрив, зокрема, азотних;

- відмова від використання синтетичних засобів захисту рослин;

- стимулювання біологічної активності ґрунту;

- широке застосування відходів рослинництва й тваринництва (компостів, зелених добрив тощо);

- стимуляція фіксації атмосферного азоту бульбочковими бактеріями;

- захист ґрунту від ерозії;

- захист навколишніх водойм від забруднення тощо.

Відмова від мінеральних добрив та пестицидів дає можливість отримува­ти продукцію, що не містить їх залишків, і тому має вищу біологічну цінність. Часто така продукція користується підвищеним попитом і реалізується за підвищеними цінами.

Заміна синтетичних добрив гноєм і компостами забез­печує ґрунт органікою, що сприяє ґрунтоутворенню та збільшенню щільності організмів, які населяють родючий ґрунт. Відмова від використання синте­тичних сполук, таких, як мінеральні добрива і пестициди, забезпечує значну економію коштів та енергії, традиційно витрачуваних на застосування цих препаратів. Ґрунтозахисний обробіток і дотримання сівозмін запобігає ерозії та сприяє зменшенню втрат поживних речовин з ґрунту.

Як результат, застосування альтернативних методів позитивно впливає на стан навколишнього середовища і, зрештою, на здоров'я людини.

Практика показала, що використання розробок з біологічного землероб­ства дає відчутні переваги в екологічному розумінні порівняно з традиційни­ми методами. Проте впровадження таких систем пов'язано з певними трудно­щами як технічного, так і теоретичного характеру, оскільки серед виробників сільськогосподарської продукції часто й тепер панує хибний принцип: якомо­га більше взяти в природи, нічого не повертаючи їй взамін. Тому виняткового значення набуває роль фахівця сільського господарства із знанням методоло­гічних основ застосування природозахисних систем виробництва.

Системи альтернативного землеробства поки що не набули належного поширення головним чином тому, що уявляються як повернення до старих екстенсивних технологій. Адже сільськогосподарська наука та виробництво розробили методи та технології вирощування культур із застосуванням доб­рив, пестицидів та інших факторів інтенсифікації не задля того, щоб відмовити­ся від них, хоча б через необхідність збільшення обсягів виробництва.

Альтернативне землеробство не оз­начає повернення до старих екстенсивних технологій, хоча й не виключає ви­користання їх окремих елементів. Закордонні фахівці аж ніяк не вважають альтернативне землеробство кро­ком назад у розвитку сільського господарства. Фермери, які дотримуються цих методів, використовують високоякісне насіння кращих сортів і гібридів, сучасні машини, обладнання, знаряддя, здійснюють ґрунтозахисні заходи.

Основу протиріч при впровадженні альтернативного землеробства стано­вить той факт, що на сьогоднішній день традиційне землеробство характери­зується більш високими показниками. Але не враховується те, що вони дося­гаються зниженням родючості ґрунту та забрудненням навколишнього сере­довища. Крім того, недостатньо уваги приділяється біологічній якості продукції. На думку екологів, її слід оцінювати за здатністю бути корисною для здоров'я людини.