Попередники основних польових культур
Організаційні принципи побудови сівозмін
Під час проектування сівозмін необхідно дотримуватись таких принципів:
1) чітко враховувати спеціалізацію господарства: провідні культури визначають характер використання кращого попередника для неї і подальшого науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні (у льоносіючих господарствах характер використання кращого попередника у сівозміні визначає льон, у бурякосійних - цукрові буряки і т. ін.);
2) рельєф території господарства визначає характер використання його елементів (верхню частину схилів і водороздільних плато відводять для вирощування польових культур - польові сівозміни; нижню частину схилу і заплави відводять під кормові, овочеві культури, які вимагають більшого забезпечення вологою і поживними речовинами);
3) враховувати особливості кліматичних умов - опади, температурний режим, тривалість вегетаційного періоду, час настання весняних і перших осінніх приморозків, стан снігового покриву та ін.);
4) всі культури сівозміни необхідно розміщувати після кращих попередників, але без шкоди для інших культур, тобто оцінювати попередник не тільки у прямій дії, але й у післядії;
5) враховувати ступінь розвитку ерозійних процесів на схилах, де слід запроваджувати ґрунтозахисні сівозміни.
Таблиця 13.3.
Культура | Попередник | ||||||||||||||||||
Озима пшениця | Озиме жито | Озимий ячмінь | Ячмінь ярий | Овес | Кукурудза на зерно | Кукурудза на силос | Горох | Вика | Люпин на зерно | Люпин на з/корм | Конюшина | Люцерна | Льон | Цукрові буряки | Картопля рання | Картопля середня | Картопля пізня | Соняшник | |
Пшениця озима | г | г | г | г | в | г | б | а | а | а | а | а | а | а | г | а | а | в | а |
Озиме жито | г | г | г | в | в | г | б | а | а | б | а | а | а | а | г | а | а | в | г |
Озимий ячмінь | г | г | г | г | в | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | г |
Ячмінь ярий | б | б | а | а | в | а | а | д | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | б |
Овес | б | б | б | б | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | б |
Кукурудза на зерно | а | а | а | а | а | в | б | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | б |
Кукурудза на силос | а | а | а | а | а | б | б | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | а | б |
Горох | а | а | а | а | а | а | а | г | г | г | г | г | г | а | а | а | а | а | б |
Вика | а | а | а | а | а | а | а | г | г | г | г | г | г | а | а | а | а | а | б |
Люпин | а | а | а | а | а | а | г | г | г | г | г | г | а | а | а | а | а | б | б |
Люпин на зерно | а | а | а | а | а | а | а | г | г | г | г | г | г | а | а | а | а | а | б |
Люпин на зел. масу | а | а | а | а | а | а | а | г | г | г | г | г | г | а | а | а | а | а | б |
Конюшина | б | а | а | а | а | б | а | г | г | г | г | г | г | а | г | а | г | г | г |
Люцерна | б | б | а | а | а | б | б | г | г | г | г | г | г | а | г | а | г | г | г |
Льон | а | б | б | в | в | в | б | б | б | б | г | а | а | г | б | а | а | а | г |
Картопля рання | а | а | а | а | б | б | б | а | а | а | а | а | а | а | а | г | г | г | г |
Картопля пізня | а | а | а | б | б | б | б | а | а | а | а | а | а | а | а | г | г | г | г |
Соняшник | а | а | а | а | а | в | а | а | а | а | в | а г | а | а | а | а | а | г | |
Однорічні трави | а | а | а | а | а | а | а | в | в | в | в | в | в | в | а | б | а | а | а |
Умовні позначення: а -добрий, б -допустимий,
в - умовно добрий, г –недопустимий
5) при вирощуванні багаторічних трав особливу увагу необхідно звертати на підбір покривної культури, тобто під яку культуру доцільно їх підсівати;
6) враховувати особливості ґрунтового покриву: тип, гранулометричний склад, структурно-агрегатний стан, ступінь окультурення ґрунту.
Сівозміна як основний елемент організації рільництва повинен задовольняти такі вимоги: систематично підвищувати культуру землеробства, родючість ґрунту, зростання врожайності сільськогосподарських культур; створити міцну кормову базу, забезпечити максимальне підвищення продуктивності праці й зниження собівартості продукції і дати таке співвідношення сільськогосподарських робіт, щоб усі засоби виробництва найбільш повно використовували у господарстві впродовж року.
Степ. У зоні степу землеробство спеціалізується на виробництві зерна озимої пшениці, кукурудзи, ячменю і кормових культур. Соняшник - основна технічна культура, а у північних і західних районах - ще й цукрові буряки Для стабільно високої продуктивності сівозмін у даній зоні винятково важливе значення належить оптимізації питомої ваги чистих парів.
Лісостеп. У даній зоні землеробство спеціалізується на виробництві зерна, особливо фуражних культур (кукурудзи, ячменю, гороху, цукрових і кормових буряків). Тут вирощують також просо, гречку, картоплю та інші культури. Велику питому вагу займають кормові культури - багаторічні трави, кукурудза на зелений корм і силос, кормові коренеплоди. У цій зоні, особливо у правобережній частині і західному регіоні, є сприятливі умови для вирощування культур у проміжних посівах. Продуктивнішими є зерно-просагші сівозміни з парами, зайнятими багато- і однорічними травами, зернобобовими культурами. У південно-східній посушливій частині лісостепу необхідно запроваджувати чорний пар на незначних площах.
Полісся. Землеробство у цій зоні спеціалізується на виробництві картоплі, льону, кормів і, частково, зерна. Найвищі врожаї і продуктивність у картопляно-льоно-зернових сівозмінах отримано при насиченні сівозмін зерновими у межах 45-50%, картоплею— 11-20, льоном-довгунцем - 10-11, кормовими культурами - на 20-33%.