В залежності від перевищення її гранично допустимого рівня

Допустимий сумарний час дії локальної вібрації

табл.7.4

3. Захист від вібрацій.

Загальні методи боротьби з вібрацією класифікуються наступним чином:

Зниження вібрації в джерелі її виникнення. Досягається шляхом зменшення сили, яка викликає коливання. Тому ще на стадії проектування вибираються такі схеми, де б динамічні процеси коливання були б виключені або знижені. Зниження вібрації може бути досягнено зрівноваженням мас, зменшенням технологічних допусків при виготовленні та складанні, застосування матеріалів з великим внутрішнім тертям точністю обробки деталей.

Відлагодження від режиму резонансу. Для послаблення вібрацій істотне зна-чення має запобігання резонансним режимам роботи. Власні частоти окремих кон-структтивних елементів визначаються розрахунковим методом за відомими зна-ченнями маси та жорсткості. Відповідно змінюються і характеристики всієї системи.

Вібродемпфування. Цей метод реалізується шляхом перетворення енергії механічних коливань в теплову енергію. Для цього використовують в якості конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям: пластмас, сплавів марганцю та міді, нанесення на вібруючі поверхні шару пружнов’язких матеріалів. Покриття наноситься в місцях де рівень вібрації найбільший.

Добре демпфують коливання мастильні матеріали. Вони зменшують силу поверхневого тертя, котре є причиною збудження вібрацій.

Віброгасіння. Для динамічного гасіння коливань використовуються динамічні та ударні віброгасії пружинного, маятникового та гідравлічного типів. Також динамічне віброгасіння досягається встановленням агрегата на масивний фундамент.

Віброізоляція. Полягає у зниженні передачі коливань від джерела збудження до об’єкта, що захищається шляхом введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, наприклад гнучку вставки, пружні прокладки, полімерні, волокнисті матеріали.

Засоби індивідуального захисту застосовуються, коли інші заходи не дозволяють знизити рівень вібрації до норми. Для захисту рук використовуються рукавиці, вкладиші, прокладки. Для захисту ніг – спеціальне взуття, підметки, наколінники. Для захисту тіла – нагрудники, пояси, спеціальні костюми.

Для працівників рекомендується спеціальний режим праці, наприклад час роботи в контакті з вібрацією не повинен перевищувати 2/3 робочої зміни. Всі, хто працює з джерелами вібрації, повинні регулярно проходити медичні огляди.