ІНФОРМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
1. Розвиток матеріально-технічного забезпечення комп'ютерною технікою. Ефективність новітніх технологій забезпечується за таких норм матеріального забезпечення: доведення парку комп'ютерної техніки до норми 1 комп'ютер типу Pentium на 8 студентів (в ідеалі – на 5), формування комп'ютерних класів на факультетах і кафедрах, інформаційно-довідкових комп'ютерних відділів та електронних читальних залів бібліотек, створення Інтернет-клубів та електронних залів для самостійної роботи і відпочинку у студентських гуртожитках.
2. Комп'ютерна система управління діяльністю ВНЗ. Створення єдиної комп'ютерної мережі (бажано оптично-волоконний носій з високою пропускною здатністю зв'язку) на кількість інформаційних порталів, що об'єднують усі підрозділи і комп'ютерні робочі місця студентів, із забезпеченням усіх робочих місць з доступом до Інтернету. У мережі здійснюється інформаційний обмін за допомогою ліцензованих програм, наприклад 1С (1С:Бухгалтерія; 1С: Підприємство; 1С: Кадри; 1С: Студент; 1С: Кафедра; 1С:Наука; 1С: Гуртожиток; 1С: Розклад), які включають банки даних про соціальний статус, навчальні досягнення студентів, штатний розпис університету, бухгалтерію та господарську діяльність в університеті, банк та характеристику аудиторного фонду, розклади занять, планування та облік виконання навчального навантаження тощо.
3. Використання СІТ у навчальному процесі. Поряд з організаційними заходами основною проблемою є змістове наповнення роботи студентів і викладачів на ПК. Однією з основних форм діяльності у цьому напрямку є загальна комп'ютерна підготовка студентів. Неперервність такої підготовки здійснюється за рахунок наскрізної системи навчання та використання ПК. В університетах на всіх непрофільних факультетах повинен читатися курс «Сучасні інформаційні технології у навчальному процесі та наукових дослідженнях» і відбуватися обчислювальна практика (не менше 1 кредиту). На 2-3 курсах обов'язковим є використання ПК та Інтернету для виконання ІНДЗ. На випускних курсах усіх факультетів повинен читатися курс «Використання СІТ у фаховій діяльності».
Необхідно чітко організувати самостійну роботу в поза-аудиторний час для студентів, які прагнуть поглибити свої знання з програмного матеріалу, засвоїти ту чи іншу нову тему, використати персональний комп'ютер при підготовці до занять з інших предметів, написанні ІНДЗ, курсових проектів та дипломних робіт.
Виходячи зі специфіки кожного факультету, розробляються лабораторні роботи та методичні вказівки, які при вивченні стандартних тем (текстовий та графічний редактори, електронні таблиці, бази даних) ілюструються специфічними для даної спеціальності матеріалами, прикладами. Особливо чітко це простежується під час проходження комп'ютерної практики, коли студенти виконують комплексні навчально-дослідні завдання, які сприяють поглибленому вивченню матеріалу, що розглядався під час лабораторного курсу, а також досліджують можливості нового програмного забезпечення.
4. Розроблення інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКМЗД).
Оскільки методологія навчання, наукової та виховної роботи у ВНЗ на даний час полягає в переорієнтації цих видів робіт з суто лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та, відповідно, необхідне впровадження аналогічного принципу оцінювання знань студента, а також потрібні нові (оригінальні) підходи до організації самоосвіти студента.
Вирішення цих завдань у даний час неможливе без залучення значних масивів інформації, включно новітніх досягнень науки і техніки. Крім того, в сучасному підході до організації навчального процесу вирішальне значення відіграє спосіб подачі (організації) навчальної інформації. Під цим мається на увазі не традиційна методика викладання, а новітні методичні підходи до організації навчального процесу. У контексті традиційної інформаційно-довідкової лекції на самостійне опрацювання додаткових навчальних посібників відводилося до 30% навчального часу. В системі проблемно-евристичної лекції для цього відводиться до 50-60% часу самостійної роботи студента. Проте власне кількість часу не визначає ефективності такої роботи. Потрібна певна модель (визначена система) організації роботи від постановки задачі до самоперевірки ефективності її розв'язання.
З цією метою розроблено методологію та запропоновано механізм створення інтерактивного методичного комплексу навчальної дисципліни (ІКМЗД), який, згідно із сучасними вимогами, подається студенту в електронному варіанті на дискеті, CD, або, найкраще, у формі Інтернет-сторінки у віртуальній бібліотеці університету, або, ще краще, що є однозначним за доступністю, – на сайті відповідної кафедри.
Віртуальний курс «Дисципліни» може бути написаний у HTML-форматі і розрахований для роботи в Internet Explorer чи Netscape Navigator. Завдяки цій програмі студент має можливість отримати весь пакет необхідної навчально-методичної літератури до курсу з доступом в окремому комп'ютерному класі, внутрішній комп'ютерній мережі університету, віртуальній бібліотеці університету або через систему Інтернет (веб-сторінка ТНПУ імені Володимира Гнатюка – www.tspu.edu.ua).
Структура та порядок створення ІКМЗД: програма курсу; лекційний курс; семінарські заняття; модулі перевірки знань; індивідуальні навчально-дослідні завдання; терміни, які повинен засвоїти студент у процесі вивчення курсу; хрестоматія; рекомендована література; тести для самоконтролю; екзаменаційні питання; бібліотечні та Інтернет-ресурси тощо (див. рис. 6.1).