F, O, N, Cl, Br, J, S, C, Se, H, P, As, B, Si

електронегативність зменшується

Кислотно-основні властивості оксидів і гідроксидів в періодах і групах:

Оксиди: SiO₂, P₂O₅, SO₃, Cl₂O₇

основні властивості послаблюються, а кислотні посилюються

Гідроксиди: H₂SiO₃, H₃PO₄, H₂SO₄, HClO₄

Оксиди: N₂O₅, P₂O₅, As₂O₅

Основні властивості посилюються, а кислотні послаблюються

Гідроксиди: HNO₃, H₃PO₄, H₂AsO₄

Гідроге́н (Н) – хімічний елемент з атомним номером 1, що належить до 1-ої групи періодичної системи елементів. Проста речовина Гідрогену – во́день H₂ – без кольору, без запаху і смаку газ, найлегший із усіх відомих газів. Погано розчинний у воді та інших розчинниках (спирт, гексан), добре в багатьох металах, найкраще в паладії (в одному об'ємі паладію розчиняється вісім об'ємів водню).

Гідроген – входить майже до всіх природних сполук, найважливіша з яких вода. Сполуки з неметалами та металами, називаються гідриди. Суміш водню з киснем (гримучий газ) вибухонебезпечна. Водень є відновником.

Сировина для промислового отримання водню – гази нафтопереробки, гази природні, продукти газифікації вугілля та вода. Основний лабораторний спосіб отримання водню взаємодія цинку та соляної кислоти в апараті Кіпа.

Водень застосовують для синтезу аміаку, метилового спирту, в процесах гідрогенізації, при зварюванні і різанні металів тощо. Водень – перспективне газоподібне пальне. Дейтерій і тритій знайшли застосування в атомній енергетиці.

Оксиге́н (О) – хімічний елемент головної підгрупи 6 групи періодичної системи групи з атомним номером 8, простими речовинами якого є гази кисень та озон.

Атомний номер Оксигену – 8; атомна маса – 16. Оксиген утворює сполуки з усіма елементами, крім гелію, аргону та неону. При нормальний умовах кисень – газ, що складається з двоатомних молекул. При 90,18К кисень конденсується в блідо-блакитну рідину, при 54,36К твердне

Елемент Оксиген займає 3-є місце після гідрогену і гелію за поширеністю у Всесвіті. Він – найпоширеніший хімічний елемент на Землі – 47% маси земної кори, 85,7% маси гідросфери, 23,15% маси атмосфери, 79% і 65% маси рослин і тварин відповідно. За об'ємом Оксиген займає 92% об’єму земної кори.

Понад 99,9% Оксигену Землі знаходиться у зв'язаному стані. Оксиген – головний чинник, який регулює розподіл елементів у планетарному масштабі.

Виключну роль в геохімічних процесах відіграє вільний Оксиген – молекулярний кисень, значення якого визначається його високою хімічною активністю, великою міграційною здатністю і постійним, відносно високим вмістом у біосфері, де він не тільки витрачається, але й відтворюється. Вважають, що вільний кисень з’явився у протерозої внаслідок фотосинтезу.

Газ кисень застосовується в металургії для інтенсифікації доменних і сталеплавильних процесів, при виплавці кольорових металів у шахтних печах, бесемеруванні штейнів та ін. (понад 60% споживаного кисню); як окисник у багатьох хімічних виробництвах; в техніці – при зварюванні і різанні металів; при підземній газифікації вугілля тощо; озон – при стерилізації питної води і дезінфекції приміщень. Рідкий кисень використовують як окисник для деяких різновидів ракетних палив.

Карбо́н (С) –хімічний елемент з атомним номером 6.

Простої речовини під назвою вуглець не існує, різні алотропіні видозміни Карбону мають свої назви: а) алмаз, b) графіт, c) лонсдейліт, d) фурулен, e)С540, f) С70,

g) аморфний вуглець, h) нанотрубки вуглецеві.

Карбон є одним із поширених елементів земної кори, складаючи близько 0,1% її маси. Сполуки вуглецю є основою всіх живих організмів.

За звичайних умов вуглець хімічно інертний, при високих температурах сполучається з багатьма елементами, виявляючи сильні відновні властивості. Найважливіша властивість вуглецю – здатність його атомів утворювати міцні хімічні зв'язки як між собою, так і з іншими елементами. Здатність вуглецю утворювати 4 рівнозначні валентні зв'язки з іншими атомами дозволяє будувати вуглецеві скелети різних типів (лінійні, розгалужені, циклічні); саме цими властивостями і пояснюється виняткова роль вуглецю в будові органічних сполук і, зокрема, всіх живих організмів.

Хімічна активність різних алотропних видозмін вуглецю різна. Алмаз і графіт майже не вступають в хімічні реакції. Вони можуть реагувати лише з чистим киснем і тільки за дуже високої температури.

Аморфний вуглець, а також вугілля за звичайної температури досить інертні, але при сильному нагріванні їх активність різко зростає і вуглець безпосередньо сполучається з багатьма елементами. Так, при нагріванні на повітрі вугілля горить, утворюючи діоксид вуглецю

Вуглець накопичується у верхній частині земної кори, де його присутність пов'язана в основному з живою речовиною, кам'яним вугіллям, нафтою, антрацитом, а також з доломітами і вапняками. Відомо понад 100 мінералів вуглецю, серед яких найпоширеніші карбонати кальцію, магнію і заліза. Він входить до складу кам'яного вугілля, нафти і природного газу, а також різних мінералів: мармуру, крейди і вапняку – CaCO₃, доломіту – CaCO₃·MgCO₃, магнезиту – MgCO₃, малахіту – CuCO₃·Cu(OH)₂ тощо.