Роль санітарно-епідеміологічного нагляду

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд, відповідно до п. 5 Постанови про санітарно-епідеміологічний нагляд, здійснюють головні державні санітарні лікарі, їхні заступники, інші посадові особи, а також установи й заклади державної санітарно-епідеміологічної служби ж запобіжний та поточний нагляд.

Запобіжний державний: санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється за допомогою таких заходів:

1) державне санітарно-епідеміологічне нормування;

2) державна санітарно-епідеміологічна експертиза;

3) видача передбачених законодавством висновків та дозволів;

4) погодження таких документів:

- проекти місцевих програм соціально-економічного розвитку;

- схеми передпроектної документації, що стосуються районного планування й забудови населених пунктів, курортів тощо;

- санітарні й протиепідемічні (профілактичні) заходи;

- документи про надання земельних ділянок під будівництво та інші види землекористування, місць водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об’єктів;

- різноманітна проектна та технічна документація на будівництво, реконструкцію тощо, документація на розроблення, виготовлення й використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій, виробничих процесів тощо;

5) визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;

6) проведення перевірок стану будівництва й видача висновків про відповідність вимогам санітарних норм об’єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;

7) видача різноманітних дозволів на розроблення й виробництво нових видів продуктів харчування, впровадження нових технологічних процесів виробництва та оброблення нових видів матеріалів, що контактують з продовольчою сировиною чи продуктами харчування в процесі їх виготовлення, зберігання, транспортування й реалізації; іншу діяльність, для провадження якої відповідно до законодавства державна санітарно-епідеміологічна служба видає дозвіл.

Спробуємо з’ясувати, що таке поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Згідно з п. 8 Постанови про санітарно-епідеміологічний нагляд, заходами подібного нагляду є:

а) контроль за дотриманням юридичними й фізичними особами передбачених санітарним законодавством, санітарними та протиепідемічними (профілактичними) заходами, приписами, постановами, висновками, дозволами та реєстраційними свідоцтвами, умовами державної реєстрації вимог безпеки для здоров’я і життя людини;

б) контроль за організацією й проведенням органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями га громадянами санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

в) видача обов’язкових для виконання приписів, постанов та висновків щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення й поширення інфекційних хвороб;

г) встановлення обмежень або заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з окремих країн або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях;

ґ) проведення обстеження, розслідування, лабораторного та інструментального дослідження й випробування, а також санітарної, гігієнічної, токсикологічної, епідеміологічної та інших видів оцінювання середовища життєдіяльності людини, об’єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видача за їх результатами висновків щодо відповідності (невідповідності)вимогам санітарних: нормі;

д) підготовка і внесення в установленому порядку органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозицій щодо проведення санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, потреби у встановленні карантину.

Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд як діяльність головних державних санітарних лікарів, їх заступників, інших посадових осіб установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби з контролю за дотриманням юридичними й фізичними особами санітарного законодавства, санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів, приписів, постанов та висновків здійснюється шляхом обстеження й перевірки об’єктів нагляду щодо дотримання і реалізації вимог безпеки для здоров’я і життя людини. Обстежують і перевіряють об’єкти нагляду вибірково за планами, що розробляють органи, установи й заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, позапланово – залежно від санітарної та епідемічної ситуації, а також за повідомленнями підприємств, установ і організацій та за заявами громадян.

Плани обстеження та перевірки об’єктів нагляду затверджує головний державний санітарний лікар. Позапланові обстеження та перевірку проводять також за рішенням головного державного санітарного лікаря. Він на підставі результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи встановлює періодичність такого обстеження та перевірки. При цьому обов’язково потрібно враховувати ступінь впливу результатів експертизи на стан здоров’я і життя людини.

За направленням головного державного санітарного лікаря або його заступників посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби проводять обстеження та перевірку об’єктів. Результати обстеження й перевірки мають оформлювати актом, форму й порядок складання якого визначає головний державний санітарний лікар.

Чинне законодавство визначає черговість перевірок, але не містить переліку підстав для перевірки, наприклад, санітарно-гігієнічного стану якогось ресторану чи аптеки. Як уже згадувалось, перевіряти можуть за повідомленнями підприємств, установ і організацій, а також за заявами громадян. А відтак ці перевірки можуть стати або результатом скарги якогось «доброзичливця» на стан певного магазину чи: іншого закладу торгівлі, харчування, або результатом зусиль конкурентів (уже давно відомо, що дієвішим засобом боротьби з конкурентами є «послуги» різноманітних: державних органів, у тому числі органів СЕС).

На сьогодні форми цих документів затверджені Наказом Міністерства оборони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» від 14 квітня 1995 р. № 64.