Види соціального забезпечення

Ст. 46 Конституції України наголошує: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості». Визначає мінімальний рівень такого забезпечення: «Пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Термін «соціальний захист», використаний у Конституції України, має ширше значення і вміщує суть раніше вживаного інституту «соціальне забезпечення». У юридичній науці правова категорія «соціальний захист» поки не визначена. На наш погляд, термін «соціальний захист» означає турботу держави про матеріальне забезпечення непрацездатних або тих громадян, які через певні обставини потребують спеціальної (додаткової) допомоги держави.

Основною частиною соціального захисту населення є соціальне забезпечення.

Соціальне забезпечення в Україні посідає особливе місце в системі гарантій здійснення прав і свобод людини.

Соціальне забезпечення – це система державних і суспільних заходів із матеріального забезпечення громадян у разі старості, інвалідності, хвороби, втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках.

В Україні існують різноманітні форми соціального забезпечення:

1) обов’язкове державне пенсійне страхування;

2) обов’язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності;

3) соціальне забезпечення за рахунок Державного бюджету України, коштів соціальних фондів юридичних осіб, об’єднань громадян, власних накопичень громадян у недержавних пенсійних фондах, приватними пенсійними системами;

4) адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, багатодітним сім’ям, непрацездатним громадянам за рахунок державного чи місцевого бюджетів;

5) утримання непрацездатних осіб у державних, комунальних та інших установах соціального призначення (наприклад, будинки для пристарілих).

Соціальне забезпечення в Україні, окрім організаційно-правових форм, має ще такі види: соціальні виплати, пільги, послуги, надані непрацездатним громадянам (безплатно або з частковою оплатою за рахунок спеціальних джерел фінансування).

Соціальні виплати здійснюються у вигляді пенсій (матеріальної допомоги) та у натуральному вигляді (надання харчування, технічних засобів пересування, протезування, розміщення у будинках для старих та інвалідів, надання соціальних послуг і пільг побутового характеру – оплата житлово-комунальних послуг, проїзду у транспорті, медичне обслуговування і лікування, санаторно-курортне забезпечення, реабілітація інвалідів, допомога сім’ям з дітьми тощо).

Однак головними серед видів соціального захисту є пенсії та допомоги, які слід розрізняти між собою. Наприклад, пенсії мають постійний (регулярний) характер, допомоги – разовий або періодичний, тобто вони обмежені у часі.