Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров’я. Адміністративна відповідальність медичних працівників
Адміністративна відповідальність – вид юридичної відповідальності, яка настає за прав о порушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Підставою для адміністративної відповідальності е адміністративне правопорушення.
Для зручності адміністративні правопорушення, що вчинюють медичні працівники під час професійної діяльності, можна умовно поділити на правопорушення:
- у галузі охорони здоров’я населення;
- у сфері послуг (адміністративні правопорушення, що посягають на права споживачів медичних послуг);
- у галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації;
- що посягають на встановлений порядок управління.
До адміністративних правопорушень у галузі охорони здоров’я, населення належать:
- порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 42 КУпАП);
- незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних речовин або психотропних засобів без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44 КУпАП);
- порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові (ст. 45 п. 1 КУпАП).
У зв’язку з тим, що відповідно до чинного законодавства України медичні послуги належать до сфери послуг, у разі порушення порядку проведення розрахунків зі споживачами (ст. 155 п. 1 КУпАП), порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156 п. 1 КУпАП) та інших порушень, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, медичні працівники нестимуть за ці діяння адміністративну відповідальність.
У галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації медичні працівники можуть бути суб’єктом правопорушення, передб аченогс ст. 168 п. 1 КУпАП (виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил).
Медичні працівники (як правило, посадові особи ЛПЗ та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що займаються медичною практикою) можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (ст. 188 п. 2 КУпАП), невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації (ст. 188 п. 9 КУпАП), невиконання законних вимог органів державного контролю за якістю лікарських засобів (ст. 188 п. 1C КУпАП), невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а також інших законних вимог посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (ст. 188 п. 11 КУпАП) або за інші правопорушення, передбачені Кодексом України «Про адміністративні правопорушення».
Адміністративна відповідальність медичного працівника – це застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення за правопорушення, що за своїм характером не тягне відповідно до чинного законодавства кримінальну відповідальність.
До медичних працівників винних у зазначених вище правопорушеннях застосовуються адміністративні стягнення, передбачені санкціями статей, що встановлюють відповідальність за такі правопорушення. Здебільшого це штрафи у розмірі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Є такі принципи адміністративної відповідальності медичних працівників:
а) адміністративна відповідальність настає не за будь-яке правопорушенню[2], скоєне у галузі державного управління. Для медичних працівників найбільше значення мають адміністративні правопорушення у галузі охорони здоров’я населення (глава 5);
б) адміністративна відповідальність поширюється як на фізичних, так іна юридичних осіб, які діють у сфері, що регулюється правилами, незалежно від форми власності, підвідомчості;
в) заходи адміністративної відповідальності застосовуються; спеціальними суб’єктами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення;
г) заходи адміністративної відповідальності застосовуються; згідно з особливим процесуальним порядком – провадженням у справах про адміністративні правопорушення;
ґ) адміністративна відповідальність безпосередньо виражається у застосуванні до осіб-правопорушників адміністративних стягнені.
3.7. Дисциплінарна відповідальність медичних працівників
Дисциплінарна відповідальність медичного працівника настає за порушення ним трудової дисципліни. Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України (КЗпП), за порушення трудової дисципліни до медичного працівника може бути застосовано лише один з таких: заходів стягнення: догана чи звільнення.
Варто зазначити, що штрафи, які в деяких закладах охорони здоров’я (передусім приватної форми власності) накладаються на винних у порушенні трудової дисципліни, не передбачені чинним трудовим законодавством як захід дисциплінарного стягнення, а тому не можуть застосовуватися до працівників.
Медичний працівник зобов’язаний:
- чесно і сумлінно працювати;
- своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу;
- дотримуватися трудової і технологічної дисципліни;
- дотримуватися вимог нормативних актів про охорону праці;
- дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП).
У зв’язку з цим за недотримання будь-якого з перелічених обов’язків медичний працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності. Протиправною є поведінка (тобто дії або бездіяльність) працівника, яка не відповідає встановленим правилам. Наприклад, запізнення на роботу, прогул, поява на роботі в стані алкогольного сп’яніння. Протиправними також є відмова від виконання законного розпорядження керівника закладу охорони здоров’я (роботодавця), недотримання правил роботи на відповідному устаткуванні, правил зберігання сильнодійних речовин, а також отруйних, наркотичних речовин тощо.
Законодавство, що встановлює юридичну відповідальність за правопорушення, скоєні медичними працівниками під час професійної діяльності, а також практика застосування такого законодавства потребують» суттєвого вдосконалення з огляду на специфіку медичної діяльності, наявні соціально-економічні умови тощо. Разом з тим знанню керівниками та їхніми підлеглими чинного законодавства щодо відповідальності медичних працівників і вясиття заходів щодо забезпечення його дотримання є запорукою нормальної роботи лікувально-профілактичного закладу.
3.8. Основні принципи накладання дисциплінарного стягнення у сфері медичної діяльності
У ст. 148-150 КЗпП визначено принципи накладання дисциплінарного стягнення у сфері медичної діяльності. Такими принципами є:
- дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення порушення, не рахуючи часу звільнення медичного працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці;
- дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізніше, ніж через шість місяців від дня вчинення порушення;
- до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен вимагати від медичного працівника пояснення у письмовій формі;
- відмова працівника дати пояснення не є перепоною для застосування дисциплінарного стягнення;
- при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган має враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника;
- за кожне дисциплінарне порушення може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення;
- дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником в органах розгляду трудових спорів;
- наказ (розпорядження) роботодавця про застосування дисциплінарного стягнення оголошується працівникові під розписку.