Теорії походження держави

 
 

Сучасні науковці не заперечують впливу на процес становлення державної організації суспільства біологічних, психологічних, соціальних, релігійних, національних, освітніх, культурних та інших чинників. Тому право на існування мають різні теорії походження держави. Основні з них наведено на схемі 1.2.

 

Схема 1.2. Основні теорії походження держави

 

Теологічна (релігійна) теорія. Одним із представників цієї теорії був Том а (Фома) Аквінський. Сутність теорії полягає в ідеї походження держави від Бога, чим обґрунтовується її вічність і непорушність. Будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена Богом в руки правителя для загального добра.

Патріархальна теорія (переростання сім’ї в державу) обґрунтовує ідею виникнення держави як результат історичного розвитку і розростання сім’ї. Абсолютна влада монарха – продовження батьківської влади. Основними представниками цієї теорії є Арістотель, Фільмер, Михайловський та ін. Так, Фільмер стверджує, що абсолютна влада монарха бере свій початок безпосередньо від Адама, передана йому Богом, непідвладна жодним людським законам.

Договірна теорія (теорія суспільного договору) пояснює виникнення держави внаслідок об’єднання людей на основі добровільної згоди (громадського договору). В основі – теза, що одні керуватимуть, а інші виконуватимуть їхні управлінські рішення. Ця теорія запропонована такими мислителями: Г. Гроцій, Б. Спі- ноза, Т. Гоббс, Ж. Ж. Руссо, О. Радищев та ін.

Теорія насильства (держава як апарат керування переможеними). Згідно з цією теорією держава виникає як результат насильства і завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. Держава – сила, створена завойовником для зміцнення своєї влади і утримання в покорі переможених народів. Послідовниками цієї теорії були Л. Гумплович, К. Каутський, Е. Дюринг та ін.

Психологічна теорія пояснює виникнення держави внаслідок особливих властивостей психіки людини: тяжіння до покори, успадкування усвідомлення залежності від сильної особистості. Тобто народ є інертною масою, нездатною до прийняття управлінських рішень; постійно потребує керівництва з боку лідера. Послідовник цієї теорії – Л. Петражицький.

Органічна теорія. Подібно до біологічного організму, держава народжується, росте, розвивається, старіє і гине; має відповідне «політичне тіло»: руки, ноги, голову, тулуб, внутрішні органи, які виконують певні функції. Основоположник цієї теорії – Г. Спенсер.

Технократична теорія. Держава є результатом спілкування людини з технікою.

Згідно з матеріалістичною теорією держава виникла з економічних причин. Тобто об’єктивним результатом суспільного поділу праці, появи надлишкового продукту і приватної власності, а також розколу суспільства на класи з протилежними економічними інтересами було виникнення держави, яка спеціальними засобами стримує протиріччя цих класів, забезпечуючи переважно інтереси економічно панівного класу. Оскільки поява держави зумовлена розшаруванням суспільства, то вона – явище історично тимчасове, яке відімре зі зникненням класів. Основоположники цієї теорії К. Маркс, Ф. Енгельс, один із послідовників В. Ленін.