Тема: Поверхневі течії в океанах і морях.

Лабораторна робота № 8

Мета заняття:схарактеризувати поверхневі течії за фізико-географічними характеристиками та походженням.

Обладнання:атлас океанів, фізична карта світу, атлас та контурні карти для 7 класу, канцелярське приладдя.

Течії – це поступальний рух води з одного місця океану або моря в інше. Часто такий рух охоплює величезні маси океанських вод певної глибини. Морські течії класифікують за різними ознаками, основною з яких є класифікація за їх походженням: фрикційні (дія повітря, що рухається, на поверхню води), гравітаційно-градієнтні (вирівнювання поверхні води під дією сил тяжіння) і припливно-відпливні (дія горизонтальної складової припливноутворювальних сил). Течії бувають комплексними, коли одночасно діє кілька причин.

На всі течії впливає сила Коріоліса, що відхиляє їх у північній півкулі праворуч, а в південній – ліворуч від напрямку руху; сила тертя, яка сповільнює їх рух і зумовлює завихрення на межі шарів з різною густиною; відцентрова сила.

Найбільші значення в циркуляції вод Світового океану мають фрикційні течії, зокрема дрейфові, які зумовлюються постійно пануючими вітрами. Вітрові течії створюються тимчасовими і нетривалими вітрами. Течії в морях зумовлюються тими самими причинами, що й в океанах, але обмеженість розмірів морів, менші глибини та інші місцеві умови надають їм певних особливостей ( рис. 4-5).

Течії в протоках мають певні особливості, за якими їх поділяють на проточні та обмінні.