ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

Оформлення та захист роботи

До захисту робота оформляється в зошиті за такою схемою:

- вказують номер, тему і мету роботи;

- приводять перелік вихідних даних;

- коротко описують порядок виконання роботи та результати оцінки точності;

- короткі висновки по роботі.

4 Контрольні запитання

1 Дайте визначення фотосхеми. Призначення фотосхем.

2 Класифікація фотосхем.

3 Дайте визначення робочій площі аерофотознімка.

4 Вимоги до лінії порізки аерознімків.

5 Методика оцінки точності монтажу фотосхем.

6 Як визначають мсштаб фотосхеми?

7 Чим відрізняється фотоплан від фотосхеми?

8 Чи залишаються спотворення, викликані впливом рельєфу, на колінеарно трансформованому знімку?

9 Чи залишаються спотворення, викликані впливом рельєфу, на ортофотознімку?

10 Скільки орієнтуючих точок необхідно і як вони мають бути розташовані на аеронегативі для фототрансформування?

11 Які оптичні умови мають виконуватися, щоб отримати різке зображення на нахиленому екрані фототрансформатора?

12 Від яких факторів залежить точність фотомеханічного трансформування?

13 Як проводиться контроль точності виготовлення фотоплану?

14 У чому різниця між монтажем фотоплану рівнинної місцевості і монтажем фотоплану з складним рельєфом?

15 Дайте визначення фотоплану.

16 З якою метою виконують трансформування аерознімків?

17 Які спотворення на аерознімку усуваються внаслідок трансформування?

18 Сформулюйте геометричні і оптичні умови трансформування.

19 Області використання фотопланів.

20 В чому суть трансформування аерознімка по зонах?

Тема: Вимірювання знімків на стереокомпараторі та обчислення елементів взаємного орієнтування

Мета роботи:Закріпити теоретичний матеріал, засвоїти методику вимірювання знімків на стереокомпараторі та обчислення елементів взаємного орієнтування.

1 Основні теоретичні положення

Вимірювання аерофотознімків виконується в основному на стереокомпараторі.

При вимірюванні координат і паралаксів на стереокомпараторі основними процесами є :

встановлення знімків в касети приладу, орієнтування знімків, вимірювання координат і паралаксів точок, звірка журналів вимірювання.

Встановлення знімків в касети стереокомпаратора виконується таким чином :

спочатку визначаються частини знімків що перекриваються, потім знімки вкладаються в касети по перекриттю.

Вимірюванняи координат і паралаксів розпочинаємо стерескопічним спостереженням координатних міток негативів. Штурвалами поздовжніх і поперечних паралаксів каретки стереокомпаратора розводимо до отримання стереоефекту, штурвалами Х і У підводиться марка до зони розташування наколу точок. Штурвалом Р роздвоюються марки і знищується поперечний паралакс штурвалом Q. стерескопічно суміщається марка з наколом точки. Отримані відліки записуємо в таблицю 4.2.1

Для визначення елементів взаємного орієнтування вимірюємо на стереокомпараторі поздовжні та поперечні паралакси на шести точках, розташованих по стандартній схемі.

Порядок роботи такий :

1 Установка і центрування негативів в касетах приладу

2 Орієнтування їх по початкових напрямках

3 Вимірювання базиса

4 Вимірювання поперечних паралаксів на стандартних точках

5 Обчислення елементів взаємного орієнтування.

В ліву касету вкладаємо лівий знімок стереопари, а в праву – правий так, щоб перекриваючі частини були всередині приладу.

Головні точки наносимо на знімки тушшю діаметром не більше 0,1мм. Після цього на знімки накладають скло і закріплюють зажимами. Поворотами окулярів бінокулярного мікроскопа наводимо на різкість марки для лівого і правого ока окремо.

Спостерігаючи лівим оком, наводимо штурвалами Х , У ліву марку на головну точку лівого негатива. Потім спостерігаючи правим оком, і працюючи штурвалом Х, переміщуємо основну каретку, щоб сумістити праву марку з головною точкою правого негатива. Якщо права марка не співпадає з головною точкою, то її суміщаємо з маркою переміщенням правого знімка по осі У гвинтом поперечних паралаксів.

В результаті цього головні точки знімків будуть суміщені з віссю Х приладу.

Тепер повертаємо знімки гвинтами так, щоб лінії, які зєднюють головні точки, співпадали з віссю Х приладу. Для цього спостерігаємо стерескопічно. якщо права марка стоїть біля головної точки правого знімка, то працюючи гвинтом і гвинтом р, добиваємось спочатку стереоефекту, а потім фіксуємо свою увагу на марках.

Гвинтом р добиваємось двоєння марки по осі Х, а гвинтом ліквідовуємо подвоєння марок по осі у, тобто знищуємо поперечний паралакс марок.

Після цього основну каретку штурвалом Х переміщуємо так, щоб ліва марка розташовувалась біля головної точки лівого знімка.

Працюючи гвинтами р одержуємо стереоефект, а потім фіксуючи свою увагу на марках, додатковим поворотом гвинта знищуємо їх подвоєння по осі у.

Вказані дії повторюємо до тих пір, поки поблизу головних точок двоєння марок буде тільки по осі Х.

Це вказує на те, що лінії, які зєднюють головні точки, співпали з віссю Х приладу, тобто виконано орієнтування по початкових напрямках.

Контролем орієнтування буде рівність відліків по гвинту q на головних точках в межах 0,02мм.

Таблиця 4.2.1 Вимірюванняи координат і паралаксів точок

X1 = X – MOx Y1 = Y –MOy X2 = X1 –p Y2 = Yл -q

MOx = 13.58 MOy =81.93 MOp =86.08 MOq =96.86

Таблиця 4.2.2

Обчислені елементи взаємого орієнтування на ЕОМ наведені нижче:

, (5.1)

де - елементи взаємого орієнтування.

КОРЕНI СИСТЕМИ РIВНЯНЬ

= 3.619128838181496E-003

= 9.53053415287286E-004

= 1.106506097130477E-003

ǽ₁= 7.220778614282608E-003

ǽ₂ = 8.67180060595274E-003

2 Вихідні дані та методика виконання роботи

Вихідними даними є стереопара аерофотознімків.

Студенти на стереокомпараторі вимірюють поздовжні та поперечні паралакси на шести точках, розташованих по стандартній схемі і складають рівняння 5.1 для кожної точки. Розв’язавши систему рівнянь визначають елементи взаємного орієнтування.