Основні етапи розвитку туристичного продукту

Першим етапом розвитку туристичного продукту є оцінка потенціалу регіону, який, як ми уже визначили, базується на природній та культурній спадщині.

Мова йде про аналіз існуючої інфраструктури, послуг, оцінку можливостей розвитку та розбудови туристичної інфраструктури.

Далі необхідно визначити, який саме туристичний продукт може бути проданий і кому.

Продукт не може відповідати потребам та інтересам майбутніх покупців, якщо про них не буде достатньо знань. Для того, щоб бути успішним на ринку, потрібно погодити продукт із потребами покупців.

Як тільки потенційні можливості розвитку продукту будуть визначені, а ринок та цільові групи будуть досліджені, починається розробка продукту. Окремі його елементи необхідно поєднати та створити пакет послуг. Необхідно взяти до уваги усі підприємства та послуги, які можуть доповнити та покращити пропозицію.

Ті, хто ставить собі на меті розвивати сталий туризм, мають взяти до уваги, що вони не повинні керуватися лише бажанням отримати прибуток. Особливо це стосується керівників територій, що охороняються, заповідних зон, урядових інституцій або громадських організацій, які хочуть брати участь у сталому розвитку туризму.

Окрім економічної вигоди, туризм може також позитивно впливати на культурний та суспільний розвиток регіону.

Основний позитивний соціально-економічний вплив туризму полягає у тому, що він стимулює інвестиції в економіку та інфраструктуру регіону.

Прибуток від туристичної діяльності не тільки покращує економічну ситуацію у регіоні, але й може сприяти захисту навколишнього середовища. Прямі фінансові внески у охорону природи відбуваються через збори для заповідних територій; гранти, завдяки яким туроператори та інші провайдери туризму підтримують охорону природи; податки, які уряд частково використовує для фінансування захисту навколишнього середовища.

Відпочинок на природі часто визначається як «екотуристичний», «сталий», «екологічний» і т.д. Насправді, таке сприйняття не є правильним. У багатьох випадках той факт, що туристична діяльність безпосередньо проводиться у природному середовищі, зовсім не означає, що екосистема не зазнає негативного впливу. Проте, така діяльність однозначно є більш екологічною, ніж інші види туризму, які вимагають значних територій та природних ресурсів, і призводять до забруднення довкілля.

Для того, щоб забезпечити баланс між вимогами щодо захисту навколишнього середовища та привабливими туристичними розвагами, необхідно розробити відповідну процедуру. Якщо територія та інша інфраструктура буде підтримана в належному стані, негативні впливи на природу можуть бути зменшені. Єдиний шлях для того, щоб туризм став сталим, - введення певних обмежень для дуже чутливого навколишнього середовища, особливо якщо мова йде про шкідливу діяльність.

Те ж стосується і культурної спадщини. Якщо не буде належного контролю за кількістю туристів, які відвідують історичні місця, вони можуть зазнати шкоди.