ТЕМА 4. Міжнародні документи зі сталого розвитку туризму

4.1. Програмний документ «Порядок денний на ХХІ століття у сфері подорожей та індустрії туризму»

4.2. «Хартія зі сталого туризму»

4.3. «Глобальний етичний кодекс туризму»

4.1. Програмний документ «Порядок денний на ХХІ століття у сфері подорожей та індустрії туризму»

З метою виначення реальної сутності туризму у всіх його аспектах, особливо в світі, що динамічно та швидко розвивається, а також для розгляду відповідальності держав за розвиток туризму, який спонукав би до скорочення економічного розриву між розвиненими країнами та тими, що розвиваються було прийнято Манільську декларацію на Всесвітній конференції з туризму, що проходила з 27 вересня по 10 жовтня 1980 р. за участі 107 делегацій різних країн світу й 91 делегації спостерігачів, і була скликана Всесвітньою туристичною організацією.

Туризм не був включений як окремий розділ у «Порядок денний на ХХІ ст.» – програмний документ, який охоплює різноманітні аспекти сталого розвитку світового співтовариства. Та все ж у «Порядку денному на ХХІ ст.» була сформульована думка про те, що індустрія туризму володіє колосальним потенціалом і може вносити конструктивний вклад у сталий розвиток всіх регіонів планети.

Принципи й обов’язки світового співтовариства з приводу розвитку сталого туризму були зазначені в документі «План дій на 21 ст. для подорожей та туристичної індустрії» («Agenda 21 for travel and tourism industry»), розробленому Всесвітньою туристською організацією (UNWTO), Всесвітньою радою подорожей та туризму (WTTC) та організацією «Зелений світ». В документі під сталим розвитком розуміється процес який відбувається без нанесення шкоди туристським ресурсам, такий спосіб управління, коли ресурси поповнюються з тією ж швидкістю, з якою використовуються, або через перехід від повільно відновлювальних ресурсів до швидко відновлюваних.

В документі знайшли відображення такі положення: індустрія подорожей і туризму зацікавлена в захисті природних і культурних ресурсів які є основою для туристичного бізнесу; була підкреслена важливість координації спільних зусиль урядів, туристської галузі і неурядових організацій щодо створення стратегії довгострокового розвитку; було перераховано області пріоритетних дій з певними цілями і кроками для їх досягнення; наголошена важливість партнерства між урядами, промисловістю та неурядовими організаціями щодо створення життєздатної туристської індустрії.

В «Agenda 21»сформульовані загальні принципи розвитку туризму:

· подорожі і туризм повинні допомагати людям досягти гармонії з природою;

· подорожі і туризм повинні зробити свій внесок в збереження, захист та відтворення екосистем;

· подорожі і туризм повинні базуватися на життєздатних моделях виробництва і споживання;

· захист навколишнього середовища повинен стати невід’ємною складовою процесу розвитку туризму;

· проблеми розвитку туризму повинні вирішуватись за участю зацікавлених громадян, місцевих жителів шляхом узгодження даних рішень з тими, які були прийняті на місцевому рівні;

· держави повинні попереджати одна одну щодо природних катаклізмів, які можуть торкнутись безпосередньо туристів чи туристської сфери;

· подорожі і туризм повинні сприяти створенню робочих місць для жінок і місцевих жителів;

· розвиток туризму повинен забезпечувати і підтримувати культуру і інтереси місцевих жителів;

· індустрія туризму повинна базуватись на міжнародному праві у сфері

· захисту навколишнього середовища.

4.2. «Хартія зі сталого туризму»

Протягом 1990-х років була ухвалена ще низка міжнародних документів. Зокрема, Міжнародна конференція з туризму, яка відбулася у Ланцароте (Канарські острови) в 1995 році, ухвалила «Хартію зі сталого туризму».

У «Хартії зі сталого туризму» зазначено, що розвиток туризму має бути оснований на критерії сталості. Це означає, що він є екологічно прийнятним на тривалий період часу, економічно життєздатний, а також етично та соціально справедливий і рівноправний щодо місцевих громад.