Філософія (курс лекцій) – Буслинський

Схема с двумя системами сборных шин

С учетом особенной электроприемников и схем их электроснабже-

ния на некоторых типах ЭС может предусматриваться схема с двумя системами сборных шин (рисунок 10.6).

На рисунке 10.6. схема представлена в рабочем состоянии. Генераторы G1 и G2 подключены на первую систему сборных шин А1, от которой получают питание групповые реакторы и трансформаторы связи Т1, Т2. Рабочая система шин секционирована выключателем QB и реактором LRB, назначение которого – ограничить токи коротких замыканий при коротком замыкании на одной из секций рабочей системы шин. Вторая система шин А2 является резервной. Напряжение на ней в нормальном режиме отсутствует. В схеме каждый элемент присоединяется через развилку двух шинных разъединителей, что позволяет осуществлять работу как от одной, так и от другой системы шин. Обе системы шин могут быть соединены между собой шиносоединительными выключателями QA1 и QA2, которые в нормальном режиме отключены. Возможен и другой режим работы, когда обе системы шин находятся под напряжением и все присоединения распределяются между ними равномерно. Такой режим называется с фиксированным присоединением цепей.

Рисунок 10.6. Схема с двумя системами сборных шин.

Достоинства схемы:

- гибкость схемы, возможность отключения для ремонта любого элемента без отключения других присоединений,

- достаточно высокая надежность схемы.

Недостатки схемы:

- большое количество разъединителей, изоляторов, токоведущих материалов;

- более сложная конструкция РУ по сравнению с предыдущей схемой;

- большие капитальные затраты;

- использование разъединителей в качестве оперативных аппаратов;

- большое количество операций с разъединителями и сложная блокировка между выключателями и разъединителями допускает возможность ошибочного отключения тока нагрузки разъединителями;

- вероятность аварий из-за ошибок обслуживающего персонала больше, чем в схемах с одной системой шин.

Иногда используется на расширяемых ТЭЦ.

Контрольные вопросы.

Авторський колектив:
Буслинський В. А., доктор філософських наук, професор;
Скрипка П. І., кандидат філософських наук, професор;
Алексєєв В. Ю., кандидат філософських наук, доцент;
Кусок Л. М., кандидат історичних наук, доцент.

Даний посібник є результатом узагальнення багаторічного досвіду викладання філософії авторами у вищих навчальних закладах України, зокрема в Київському інституті “Слов’янський Університет”. Здійснена спроба дати ґрунтовне, всебічне уявлення про особливості філософського знання, його гуманістичну, предметно-дійову сутність, роль у духовному житті суспільства. Велика увага приділяється розгляду напрямків світової і вітчизняної філософії, проблем людини і суспільства, діалектики, соціально-практичної природи пізнання, культури, ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть. Перевагою посібника є те, що складні філософські проблеми з’ясовуються в ньому доступно, в чіткій і виразній формі.
Розраховано на студентів та аспірантів вищих закладів освіти, а також широке коло читачів.

Тема 1. Філософія, її сутність, особливості та функції
Філософія як мудрість. Філософія як форма суспільної свідомості. Особливості філософського знання. Предмет філософії. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Діалектика і метафізика. Філософія і світогляд. Філософія і наука. Філософія і релігія. Філософія і право. Функції філософії.

Тема 2. Історичний розвиток світової філософії
2.1. Антична філософія.
2.2. Філософія Середньовіччя (XIII – XV ст.).
2.3. Філософія епохи Відродження (XV – XVI ст.).
2.4. Філософія Нового часу (XVII – XVIII ст.).
2.5. Німецька класична філософія (XVIII – XIX ст.).
2.6. Марксистська філософія.
2.7. Основні напрямки сучасної світової філософії.
2.8. Основні риси української філософії.

Тема 3. Філософське вчення про буття (онтологія)
3.1 Філософське усвідомлення світу, його сутність та проблеми
3.2 Діалектика та її альтернативи

Тема 4. Специфіка людського буття (філософська антропологія)

Тема 5. Свідомість як людський феномен
Проблема свідомості з точки зору науки і філософії. Про дві концепції щодо розгляду проблем свідомості. Генезис форм відображення на різних рівнях розвитку матерії. Свідомість і психіка. Свідомість і мислення. Мислення і мова. Самосвідомість. Несвідоме. Підсвідоме. Структура свідомості.

Тема 6. Соціально-практична природа пізнання (гносеологія).
Сутність пізнавального процесу, його принципи та особливості. Поняття істини. Об’єктивна, абсолютна і відносна істини. Поняття практики. Структура практики. Практика як критерій істини. Абсолютність і відносність практики як критерія істини. Поняття чуттєвого та раціонального у пізнанні. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Основні форми і методи наукового пізнання. Поняття конкретного і абстрактного на півнях емпірії і теорії.

Тема 7. Буття суспільства (соціальна філософія)
Поняття суспільства. Специфіка соціального пізнання. Соціальна філософія в системі суспільних наук. Природа як матеріальна передумова виникнення і розвитку суспільства. Біосфера і ноосфера. Природа як сукупність об’єктивних умов існування людства. Економічне життя суспільства. Матеріальне виробництво. Продуктивні сили. Виробничі відносини. Сутність і наслідки НТР. Соціальне буття суспільства. Демографічна структура суспільства. Поселенська структура суспільства. Професійно-освітня структура суспільства. Соціально-класова структура суспільства. Етносоціальне буття суспільства. Політичне життя суспільства. Духовне життя суспільства. Структура духовного життя суспільства. Суспільна та індивідуальна свідомість. Структура суспільної свідомості.

Тема 8. Динаміка суспільного життя
8.1. Етносоціальне буття суспільства

Тема 9. Філософія культури
Поняття культури. Структура культури. Культура особистості. Функції культури. Культура і цивілізація. Традиції і новації в культурі.

Тема 10. Політичне життя суспільства
Держава як базовий інститут політичної системи. Держава та громадянське суспільство. Політичні партії в структурі політичної системи суспільства. Політична свідомість і культура як елемент політичної системи.