Початкове завантаження операційної системи MS-DOS

Операційна система MS-DOS

Забезпечення програмного інтерфейсу

Робота із прикладними програмами являє собою найбільш важливу частину функціонування ОС. В аспекті керування виконанням додатків розрізняють однозадачні й багатозадачні системи. Однозадачні ОС (наприклад, MS DOS) передають усі ресурси обчислювальної системи одному виконуваному додатку і не допускають паралельного виконання іншого додатка. Проте більшість сучасних графічних ОС – багатозадачні. Вони забезпечують можливість одночасної або почергової роботи кількох додатків; можливість обміну даними між додатками, можливість сумісного використання програмних, апаратних, мережевих та інших ресурсів обчислювальної системи кількома додатками.

Операційна система MS-DOS була створена в 1981 р. фірмою Microsoft на замовлення фірми IBM, яка тоді розробляла комп’ютери IBM PC. Поява нових і більш потужних ОС не ліквідувала потребу в програмах MS-DOS і DOS. Це пояснюється неможливістю або економічною недоцільністю експлуатації більш потужних ОС. Тим більше, що при виході з ладу системи Windows (різних модифікацій) для діагностики й ліквідації збоїв використовують саме DOS.

Система MS-DOS складається із наступних частин:

Дискові файли IO.SYS і MSDOS.SYS (основні системні файли) містять програми MS-DOS, які постійно перебувають в оперативній пам’яті комп’ютера.

Ці файли повинні бути в кореневому каталозі диску, з якого відбувається завантаження системи.

Командний процесор DOSобробляє команди користувача. Стандартний командний процесор має назву COMMAND.COM. Деякі команди користувача , такі як Type, Dir, Copy командний процесор виконує самостійно (вони називаються внутрішніми), для виконання інших (зовнішніх) процесор шукає на дисках програму, що відповідає цій команді, завантажує її в пам’ять і керування передає саме їй. Після закінчення роботи програми процесор вилучає її з пам’яті і видає запрошення.

Зовнішні команди DOS – це програми, які постачаються в комплекті з ОС у вигляді окремих файлів (форматування дискет, перевірка дисків). Ці програми записуються в окремий каталог.

Завантажник DOS – цю програму розміщенов першому секторі кожної дискети і в першому секторі логічного диску, з якого завантажується DOS. Призначення цієї програми – завантаження даних у пам’ять системного файлу IO.SYS.

Програма-завантажник операційної системи перевіряє наявність у кореневому каталозі завантажувального диска або дискети файлів IO.SYS і MSDOS.SYS. Якщо ці файли не знайдено, виводиться повідомлення:

non-system disk or disk error. Replase and strike any key when ready.

Якщо ці файли наявні, то відбувається завантаження у пам’ять початку файлу IO.SYS і передає йому керування. У пам'яті розміщено програма, яка зчитує кінець файлу IO.SYS і файл MSDOS.SYS. Потім з кореневого каталогу зчитується файл конфігурації CONFIG.SYS і виконуються всі дії, що в ньому записані. Якщо ж файл CONFIG.SYS відсутній, то всі параметри встановлюються за умовчуванням. Потім з кореневого файлу інформація вводиться в командний процесор і йому передається керування. Командний процесор здійснює командний файл AUTOEXEC.BAT. Зміст повідомлень при завантаженні ОС, що виводяться на екран монітора, залежить від версії DOS і змісту команд у файлах CONFIG.SYS та AUTOEXEC.BAT.

Файл CONFIG.SYS містить спеціальні команди, які задають параметри DOS, а також перелік драйверів (програми, що розширюють можливості ОС), які необхідно завантажити в ОЗК.

Найбільш часто використовуються такі команди файла CONFIG.SYS:

device= ім’я файлу драйвера;

dos=high – перемістити частину коду MS DOS у перші 64 Кілобайта розширеної пам’яті;

buffers=число буферів (для операцій введення-виведення);

files=число файлів – максимальне число одночасно відкритих файлів.

Наприклад:

device=c:\msdos\himem.sys –завантаження драйвера