Перерахування може здійснюватися у два етапи: спочатку в “сильній” валюті, потім переклад у національну.

Відкрита позиція при несприятливій кон'юнктурі може привести до збитків банку. Відкрита валютна позиція може бути короткою, якщо активи менше пасивів, при зворотному сполученні позиція вважається довгою.

Штучна підтримка валютних позицій протягом декількох днів розцінюється як валютна спекуляція.

На динаміку валютного курсу впливають ряд факторів:

· загальекономічна кон'юнктура;

· валютна політика держави;

· стан грошової системи країни;

· кон'юнктура світового валютного ринку;

· обсяги й строки валютних операцій.

Кон'юнктура валютного ринку країни у значній мірі залежить від загальекономічної ситуації. Коливання курсу національної валюти є дуже чутливим економічним барометром не тільки економічних, але й політичних змін, що відбуваються в країні. Причому, як правило, вони випереджають їхні наслідки й у низкі випадків носять спекулятивний характер.

Розвиненість внутрішнього валютного ринку країни й конвертованість її валюти в цілому залежить від проведеної валютної політики держави.

Як правило, валютний контроль держави зводиться до наступних мір:

· повної або часткової фіксації курсу національної валюти;

· регулюванню маржі по валютних операціях;

· регламентації діяльності валютних бірж і аукціонів;

· обмеженню на вивіз або ввіз національної й іноземної валюти;

· регулюванню ходіння іноземної валюти на території країни й порядку її обміну.

Одним з найбільш важливих чинників, що впливають на кількісні характеристики кон'юнктури валютного ринку, є стан грошової системи країни. На курс національної валюти впливає розмір номіналів грошових знаків, кількість наявних грошових знаків, що перебувають в обігу, швидкість обігу грошей, стан кредитної системи. Найбільше на валютний курс національної валюти впливають інфляційні процеси. На певному етапі для валютних маклерів інфляція є сприятливою, оскільки дозволяє грати на випереджальній маржі. На етапі гальмування інфляції попит на валюту як на резерв знижується, що приводить до зниження маржі. Швидкість обігу грошей тісно пов'язана із сезонними коливаннями. Як правило, у літній період кількість валютних операцій знижується, а ринкова кон'юнктура в цей період більше спокійна. З початком осіни кредитно-грошова система, а потім і валютний ринок оживають, що може привести до зміни курсів валюти.

Інші з наведених чинників, що впливають на кон'юнктуру, залежать від стану державного регулювання валютних операцій у даній країні.

У цілому для дослідження кон'юнктури валютного ринку застосовні всі загальновизнані методи аналізу ринкової кон'юнктури. Однак через однорідність валютного ринку коло методів його аналізу можна обмежити системним аналізом, експертними оцінками й методами аналізу динамічних рядів.

Кон'юнктура офф-шорного валютного ринку є простою динамікою тимчасового ряду, у якому рівнями ряду є щоденні спот-курси валюти. Тому для аналізу кон'юнктури такого ринку застосовні всі методи аналізу динамічних рядів. Аналіз динаміки необхідний для прийняття рішень і оцінки складної кон'юнктури на ринку.

Умовний приклад. Спочатку місяця курс американського долара для приватних осіб був досить стабільним, другий тиждень місяця характеризувався різким стрибком курсу.

Таблиця 12.3

Динаміка курсу долара США за перші два тижні місяця (за 100$ США)

Аналітичному відділу фірми було дане завдання проаналізувати ситуацію на ринку. Статистичні характеристики динаміки курсу і його графічне подання було зроблено за допомогою комп'ютера й дало наступні результати:

Таблиця 12.4

Динаміка покупки характеризується наступними показниками:

Вибіркові характеристики курсу покупки: мінімум = 150, максимум = 175, розмах = 25, число крапок = 14, медіана = 157, середнє = 158,5714, дисперсія = 66,1099, варіація = 5,127531%, середньоквадратичне відхилення = 8,1308, середнє абсолютне відхилення = 6,571429, асиметрія = 0,6676208, ексцес = -0,9272345.

Таблиця 12.5.

Динаміка покупки характеризується наступними показниками:

Середнє = 147,8572, середній темп приросту = 0,4976869%.

Вибіркові характеристики курсу продажу: мінімум = 155, максимум = 180, розмах = 25, число крапок = 14, медіана = 162,5, середнє = 163,7143, дисперсія = 68,52748, варіація = 5,056452%, середньоквадратичне відхилення = 8,278133, середнє абсолютне відхилення = 7, асиметрія = 0,472674, ексцес = -1,224302.

Середнє = 152,6429, середній темп приросту 0,4820824%.

Рис.12.1. Динаміка курсу долара США за перші два тижні місяця

Аналіз динаміки виявив три етапи зміни кон'юнктури на валютному ринку: перший - стабільний курс (1-4 дня), другий - зростання (4-12 днів), третій - різке падіння (12-14 днів). Загальний висновок: зміна кон'юнктури характеризувалося спекулятивним фактором, поштовхом до якого послужив деякий зовнішній вплив. У цьому випадку зовнішній вплив зробив слух про грошову реформу, яким не сповільнили скористатися валютні спекулянти.

На відміну від спот-курсів більш складно проаналізувати динаміку крос- і форвард^-курсів.

Використання крос-курсу припускає наявність знання в маклера курсу як мінімум двох валют, а якщо угоди відбуваються на різних валютних ринках, те й кон'юнктуру цих ринків. Розрахунки по операціях з невеликими обсягами валюти не представляють особливих труднощів. Однак при розрахунках варто враховувати, що при використанні прямих котирувань необхідно застосовувати метод множення, непрямих - розподіл. Крім того, варто враховувати, що при використанні кросу-курсу варто бути уважним, звертаючи увагу на різницю в курсі покупки й продажу.

Приклад: маклерові дається завдання купити за 100 тис.руб. РФ долари США. Курс долара США: покупка 1,55 грн., продаж - 1,60 грн. Курс рубля РФ: за 10 руб. покупка - 32 грн., продаж - 35 грн. Продаж рублів складе 100 тис.руб * 32 грн. = 32 000 грн. (у цьому випадку застосовується пряме котирування, курс - покупка). Покупка доларів складе 32 000 грн.: 1,60 грн. = 20 000 дол. США (зворотне котирування, курс - продаж).

При проведенні значних валютних операцій часто буває, що ємності одного валютного ринку може не вистачити для здійснення угоди. У цьому випадку застосовують метод використання “єдиного” усередненого курсу декількох ринків.

Приклад: маклерові дане завдання здійснити покупку 50 тис. доларів США за рублі РФ. Через те, що регіональний ринок для такої операції не є “вузьким”, він змушений зв'язатися з іншими регіональними відділеннями фірми й зробити кілька угод з меншими сумами:

Середній курс розраховується шляхом розподілу загальної суми в рублях (299,85 руб.) на 50 млн.дол.

Як уже було відзначено, кон'юнктура на валютному ринку піддається сезонним коливанням. Сезонні підйоми й спади кон'юнктури істотно впливають на комерційну активність на валютному ринку. Звідси випливає необхідність вивчення сезонності динаміки кон'юнктури. Для виміру сезонних коливань часто використають індекс сезонності:

i_сез. = (К_фак. : К_{выравн.}) * 100, (12.1.)

де К_фак. – середньомісячний фактичний курс валюти; К_{выравн.} - вирівняний курс валюти за той же період.

Приклад. Аналітичному відділу фірми було доручено зіставити щомісячну динаміку курсу долара США стосовно національної валюти в попередньому й поточному роках.

У результаті розрахунків були отримані наступні дані:

Як показали розрахунки, курс долара піддається сезонним коливанням. У літню пору спостерігається стабілізація курсу: потім різкий підйом в осінні місяці. Цього року сезонні коливання знизилися, однак осінній підйом почався трохи раніше, ніж у попередньому році.

Індекс сезонності показує, на скільки відсотків поточний валютний курс відрізняється від загальної тенденції в його динаміку.

Особливе місце серед господарських ризиків займають валютні ризики, які полягають у небезпеці фінансових втрат у результаті зміни валютного курсу, неправильного вибору валюти для проведення операції або внаслідок інших причин. З погляду ймовірності валютного ризику, фактори, що впливають на його настання, можна підрозділити на кон'юнктурні й випадкові. Кон'юнктурні ризики певною мірою можуть бути обмірювані, а їхнє настання тією чи іншою мірою, прогнозовано. До кон'юнктурних ризиків можна віднести:

1. Макро рівень:

- зниження темпу економічного росту.

- посилення інфляції.

- погіршення торговельного й платіжного балансів країн, валюти яких використаються при розрахунках.

- стан грошових систем.

- механізм державного регулювання фінансових і валютних операцій у країнах, задіяних у валютних розрахунках.

2. Мікрорівень:

- погіршення господарсько-фінансового положення платника.

- нестабільність валютних курсів.

- ділові якості партнера.

Для зниження наслідків валютних ризиків використаються наступні методи:

- правильний вибір валюти ціни;

- регулювання валютної позиції по контрактах;

- страхування валютних операцій.

Для експортера більше “сильною” валютою можна вважати таку, курс якої протягом терміну дії контракту підвищується. Для імпортера вигідна валюта, курс якої знижується.

Регулювання валютної позиції полягає в збалансованості вибору способів платежів, при яких спрямованість ризиків взаємно компенсується.

Страхування валютних операцій залежно від мети зниження рівня ризику містить у собі:

· валютні застереження;

· валютні опціони;

· міжбанківські операції “СВОП”;

· форвардні валютні операції;

· валютні ф'ючерси.

Валютні застереження фіксуть пункти контракту, в якому вказується, що взаєморозрахунки за валютним контрактом можуть змінитися, якщо курси валют, прийнятих для розрахунку, зміняться до курсу валюти. Розрізняють наступні валютні застереження: непрямі, прямі й мультивалютні.

Непряме валютне застереження використається у випадках, коли взаєморозрахунки зафіксовані у твердій валюті (наприклад, в $ США), а платіж передбачається в іншій грошовій одиниці (наприклад, у національній валюті).

Пряме застереження використається у випадках, коли розрахунки здійснюються в одній грошовій одиниці, але для страховки суми платежів ставляться в залежність від деякої “сильної” валюти.

Мультивалютні застереження є різновидом вище перерахованих з тією різницею, що як застереження використається не одна валюта, а декілька.

Валютний опціон по своїй суті аналогічний товарному. Валютний опціон надає право його власникові купувати або продавати за певним курсом певну суму валюти протягом обумовленого часу за винагороду. Валютний опціон зобов'язує продавця опціону виконати умови опціону, тоді як для покупця опціону це правило залежить від сприятливості кон'юнктури.

Приклад: російський експортер продав на Україну бензин на 10 млн. $ США з відстрочкою платежу на 6 місяців. Для страховки він купив опціон продавця доларів США за курсом 1$ США = 6 рублів строком на 6 місяців, з виплатою премії в розмірі 3% вартості опціону (10 млн. дол. * 0,03= 300 тис.дол. або 1,8 млн.грн).

Якщо курс долара знизиться до 5.5 руб. експортер реалізує опціон продавця по передбаченому угодою курсу – 1$ США = 6 грн. – і за рахунок курсової різниці отримує валютний прибуток у розмірі 10 млн. дол. *0,5 грн = 5 млн. грн. З урахуванням виплати премії, виплаченої контрагентові, валютний опціон - 3.2 млн.дол. З урахуванням продажу доларів за ринковим курсом дохід від угоди в рублях складе 55 млн.грн.+ 3.2 млн.грн. = 58.2 млн.грн.

Якщо курс долара підвищиться до 6,5 руб., експортер не виставить опціон, а продасть долари за ринковим курсом, що складе 65 млн.руб. З урахуванням оплати опціону дохід від угоди складе - 63,2 млн.грн.

У даному прикладі говорять, що експортер хеджирує на зниження – страхує угоду від зниження курсу долара. Якби предметом розрахунку в контракті були б рублі, але при цьому експортерові для подальших операцій були б необхідні долари, то він би був змушений страхуватися від росту курсу долара - хеджирування на підвищення.

При міжбанківських угодах “СВОП” відбувається диверсифікація ризиків між банками-контрагентами.

Аналогічно опціонам, страхування може бути зроблене на основі форвардних контрактів, з тією відмінністю, що обидві сторони контракту жорстко прив'язані до своїх зобов'язань.

При хеджируванні ф'ючерсними контрактами в хеджера є більше свободиі маневрування, оскільки ф'ючерс несе в собі елементи форвардного контракту на обов'язковість сторін і в теж час власник ф'ючерса може його продати при несприятливій кон'юнктурі. Але, втрати при цьому можуть бути більше, ніж, наприклад, по опціоні.

При хеджируванні терміновими контрактами хеджер передає свою частку ризику валютним спекулянтам, які, у свою чергу, стають деяким стабілізатором цін на валютному ринку, роблячи диверсифікованість ризиків.

Прогнозування валютної кон'юнктури являє собою оцінку перспектив розвитку валютного ринку з метою визначення можливого валютного курсу й обсягів ефективних угод.

Основним завданням прогнозу є визначення тенденцій розвитку факторів, що впливають на валютний ринок протягом певного в майбутньому часі.

Прогнозування кон'юнктури ґрунтується на результатах аналізу стану валютного ринку.

Прогноз валютної кон'юнктури є імовірнісним результатом і здійснюється в наступній послідовності:

1. Вибір періоду прогнозування.

2. Визначення параметрів прогнозування.

3. Вибір методів прогнозування.

4. Проведення розрахунків прогнозних параметрів.

5. Інтерпретація прогнозу.

Кон'юнктура валютного ринку є однієї із самих нестійких, тому вибір часу прогнозу є важливим етапом. Як правило, короткострокові прогнози валютної кон'юнктури (1 день, тиждень, декада, місяць) пов'язані із прогнозом валютного спот-курса. Короткостроковий прогноз необхідний для вибору поводження валютного посередника на ринку з урахуванням зміни курсу валюти. Середньостроковий прогноз (місяць, квартал, рік) необхідний для обгрунтування форвардних угод і оцінки форвард курсу валюти.

Довгостроковий прогноз кон'юнктури пов'язаний, насамперед, з вибором стратегії посередницької фірми й експертної оцінки зміни ситуації в цілому на ринку. Тому довгостроковий прогноз не пов'язаний з оцінкою тенденції валютних курсів, а в основному, спрямований на експертизу якісних змін у ситуації на валютному ринку.

Після вибору періоду прогнозування настає етап визначення параметрів прогнозування. На цьому етапі виділяється оцінюваний сегмент ринку й показники, що характеризують кон'юнктуру. Для короткострокових і середньострокових прогнозів як основні показники оцінки кон'юнктури використаються рівні й показники динаміки валютного курсу. Саме виходячи із цього, основними методами короткострокових і середньострокових прогнозів валютної кон'юнктури вважають статистичні методи прогнозування: ковзна середня, метод найменших квадратів і статистичні методи експертних оцінок.

Метод найменших квадратів дає оцінки коефіцієнтів рівняння регресії, які є незміщеними, ефективними й докладними, якщо відхилення не є коррельованними й мають постійну дисперсію, спостереження незалежні, а вихідні дані - невипадкові числа.

На основі рівняння регресії можна з тим або іншим ступенем імовірності прогнозувати динаміку валютного курсу. Вважається, що “реальне” значення прогнозованого рівня валютного курсу повинне перебувати в межах:

K’ – t * s < K’ + t * s , (12.2.)

де K’ – прогнозований рівень валютного курсу; t – значення розподілу Стьюдента для даного динамічного ряду з допустимою вірогідністю прогнозу; s – середньоквадратичне відхилення фактичних рівнів ряду від розрахункових.

Крім того, на практиці вплив випадкових факторів (зміна валютної політики держави, біржова паніка й т.п.), які, як правило, у статистичну модель не можуть бути включені, значно спотворює точність прогнозу. Чим триваліше прогноз, тим сильніше вплив цих факторів. Тому до використання результатів статистичних прогнозів на практиці варто підходити дуже обережно.

Широке поширення в прогнозуванні, особливо довгостроковому, одержали різні методи експертних оцінок або просто експертні висновки компетентних фахівців або людей, що володіють “конфіденційною” інформацією.

[1] Анна Эрлих. Технический анализ товарных и финансовых рынков, стр. 135