Розробка концепції збору кон’юнктурної інформації.

Прогнозні оцінки товарного ринку.

Обробка зібраних даних.

Збір кон’юнктурної інформації.

Визначення методів збору кон’юнктурної інформації.

Розробка концепції збору кон’юнктурної інформації.

Конюнктурні дослідження ринку продуктів харчування.

Тема 11.

Кон'юнктурна характеристика життєвого циклу товару

Кон'юнктурні чинники Етапи життєвого циклу товару
  Впровадження Ріст Зрілість Падіння
Оцінка властивостей товару Успіх на ринку Підвищення якості товару Пошук нових ринків Пошук нових конкуренто спроможних товарів
Оцінка виробника Оцінка власних можливостей, аналіз можливостей конкурентів Оцінка максимальних можливостей Оцінка факторів підтримки переваг Оцінка можливостей активізації ринку
Обсяг виробництва Дослідна партія Ріст Стабільна динаміка Скорочення
Якість товару Новинка Удосконален-ня Вище Спадкоєм-ність технологій
Конкуренто-здатність Вища Сильна Стабільна Незначна
Ціна Найбільш висока по новому товару, демпінгова для нових технологій Забезпечуючи максимальний прибуток Стійка Низька
Споживання Повне Ріст Максимальне Низьке

 

Множинність товарів, неоднорідність споживчого ринку й стохастичний характер впливу на його стан безліч чинників не дозволяє виділити певне коло методів аналізу кон'юнктури. До найбільше часто використовуваних методів варто віднести індексний метод і методи експертних оцінок.

Прогнозування кон'юнктури споживчого ринку в через зазначені раніше чинники може бути як дуже простим, так і дуже складним завданням. У ряді випадків досить застосування простих статистичних методів прогнозування. Разом з тим, для з'ясування повної картини динаміки споживчого ринку використовуються складні побудови моделей масового попиту.

Отримати достатньо повну і достовірну кон’юнктурну інформацію з проблеми, що цікавить учасників ринку, можна лише маючи добре продуману концепціюзбору даних. Основними складовими концепції є: опис проблеми, що виникла на ринку; визначення цілей збору даних; побудова проекту дослідження (джерела інформації про товар, об'єкти дослідження, хто проводить збір даних); план кон’юнктурних досліджень, що визначає витрати часу, вартість досліджень.

На першому етапі необхідно чітко сформулювати і дуже коротко викласти проблему. Стисле формулювання містить ясні вказівки про те, які види кон’юнктурноїінформації необхідно буде зібрати для вирішення поставленої проблеми. Проблему, що періодично виникає на ринку товарів масового попиту (товарів споживчої корзини), можна визначити як дисбаланс між попитом і пропозицією. Як правило, це ситуація, коли попит перевищує пропозиція, інакше кажучи виникає “Ажіотажний” попит. “Ажіотажний” попит відповідно породжує дефіцит. Таким чином, кон’юнктурні дослідження ринку продуктів харчування проводяться з метою вирішення проблеми безперебійного забезпечення городян продуктами харчування першої необхідності. Основні продукти, харчування, що входять в споживчу корзину, умовно можна розділити на дві групи. До “першої групи” можна віднести продукти, які виробляються місцевими товаровиробниками (приміськими господарствами, переробними підприємствами міста і області), - це овочі, картопля, яйце, масло тварина, молочна продукція, кури, макаронні вироби і ін. “Друга група” - це завезені продукти з інших регіонів України - чай, масло рослинне і ін. Враховуючи це “умовне”поділення продуктів харчування на групи, використовуються різні підходи у вирішенні продовольчих проблем. Наприклад, одним з підходів до вирішення проблеми забезпечення населення міста продуктами харчування “першої групи” є політика підтримки місцевих товаровиробників. Товаровиробники ж у свою чергу повинні поставляти на ринок міста свою продукцію і не вивозити її за межі своєї області. При вирішенні ж проблеми задоволення потреби населення міста в рослинному маслі, цукрі в період сезонного попиту (період заготовок) використовують інші підходи, одним з варіантів - створення страхового запасу.

Проблеми, що виникають на споживчому ринку, визначають цілі кон’юнктурнихдосліджень. Таким чином, кон’юнктурні дослідження споживчого ринку- це не самоціль, а джерело інформації для ухвалення ефективного управлінського рішення щоб уникнути дестабілізації на продовольчому ринку. “Стабільність” на продовольчому ринку - це повне забезпечення потреби населення міста в продуктах харчування, коли пропозиція відповідає попиту на товари. Саме стабілізація ситуації на продовольчому ринку є основним завданням і метою збору кон’юнктурної інформації в процесі маркетингових досліджень. Тільки за наявності оперативної і достовірної інформації, маючи ясне уявлення про ситуацію, що склалася, на товарному ринку, можливе ухвалення господарських рішень.

В ході оформлення концепції збору даних необхідно вирішити, що повинне служити джерелом кон’юнктурної інформації - вже наявний матеріал або новий збір даних. У першому випадку це буде вторинне дослідження, в другому - первинне. Обидва методи достатні для аналізу вже наявної інформації (раніше зібраною). Джерела вторинної інформації поділяються на внутрішніх і зовнішніх. При дослідженні ринку будь-якого або товару до внутрішніх відносяться:

- матеріали раніше проведених досліджень цього ринку;

- обсяги виробництва товару підприємствами міста (сільськими товаровиробниками) в поточному і базисному періоді;

- банк даних про торгово-збутові організації, що здійснюють реалізацію продовольчого товару на ринку міста, потенційних постачальниках товару в місто, каналах надходження і так далі

Зовнішні джерела:

- державна статистика;

- галузева статистика;

- література;

- публікації і так далі

Існують три альтернативні підходи до збору даних: здійснювати це самим, здійснювати шляхом створення спеціальної групи і шляхом залучення комерційних компаній, що спеціалізуються на зборі даних.У першому випадку співробітники аналітичної служби (відділу) своїми силами здійснюють збір даних, скажімо, шляхом опиту по телефону. Очевидно, що в даному випадку проведення збору даних в широкому масштабі проблематично, для цього необхідно мати достатньо розгорнений штат співробітників. Спеціальна група зазвичай комплектується за рахунок фахівців не дуже високої кваліфікації, наприклад, студентів для проведення телефонного опиту або персонального інтерв'ювання. Останніми роками все частіше вдаються до послуг спеціалізованих компаній на комерційній основі. До достоїнств залучення до проведення досліджень таких компаній відносяться наступне: великий досвід проведення подібних дослідження, оснащеність сучасними технологічними і електронними засобами, швидкість і якість проведення дослідження. Проте вартість послуг аналітичних компаній є вищою в три-п'ять раз в порівнянні з вартістю двох інших підходів до збору даних.

При дослідженні споживчого ринку якого-небудь продукту харчування, найбільш прийнятні перший і другий підходи до збору даних, тобто збір інформації здійснюється не тільки власними силами (силами фахівців департаменту продовольчих ресурсів із залученням для збору первинної інформації співробітників торгових відділів районних адміністрацій), але і за допомогою спеціальної групи (наприклад - студенти проводять опити покупців, виявляють купівельні переваги щодо характеристик якого-небудь товару).

Перед початком дослідження визначаються терміни виконання роботи. Терміни проведення кон’юнктурних дослідженьбезпосередньозалежать:

- від широти, складності, трудомісткості дослідження;

- кількості дослідників, що привертаються до роботи;

- від професіоналізму, досвіду і творчого потенціалу маркетологів, що беруть участь в дослідженні.

Залежно від складності кон’юнктурного дослідження ринку якого-небудь товару в розрізі міста проводяться фахівцями протягом 1-3 місяців.