Малі цикли економічної кон'юнктури

Цикли середньої довжини в 7-11 років прийнято називати малими циклами ділової активності.Виділяються наступні напівфази (фази) малих економічних циклів:

· криза;

· депресія;

· пожвавлення;

· підйом.

Таким чином, на відміну від класичного виду, тренд малої хвилі має такий вигляд:

		т

Рис. 7.8. Форма малих хвиль ділового циклу.

Багато економістів уважають, що причиною малих економічних криз є періодична заміна засобів виробництва, особливо їхньої активної частини.

Розглянемо характеристики фаз ділового циклу.

Роль кризи двоїста. Наслідками кризи є скорочення виробництва, падіння цін і руйнування частини суб'єктів господарювання. Однак, з іншого боку, кризові явища сприяють природному відбору ефективних виробників. Кожне подолання кризового етапу, в остаточному підсумку, приводить до більше високого рівня господарювання, заміні застарілих технологій, структурним зрушенням виробництва й більше високому росту національного доходу. Спад має й зовнішньоекономічні наслідки: скорочується імпорт і збільшується експорт, оскільки виробники, які не можуть продавати на внутрішньому ринку в результаті зниження сукупного попиту, розширюють свої продажі на світовому ринку.

Розглянемо динаміку фази кризи більш докладно.

1. Кризовому падінню виробництва передує зниження товарних цін і ряд інших ознак кризи, що починається: кредитну напругу, падіння курсів акцій, зменшення оптової й роздрібної торгівлі, мінімальне підвищення облікового відсотка, скорочення вкладень в основний капітал і т.п. Таким чином, симптоми кризи, що починається, насамперед, виявляються в сфері обігу й кредиту, а потім уже починається падіння виробництва.

2. Падіння виробництва викликає ланцюг банкрутств суб'єктів господарювання, що веде до зменшення сукупного доходу й падінню цін. При цьому дохід не опускається нижче деякої величини через наступні ефекти:

· починає зростати реальний дохід;

· зменшення цін при спаді відбувається швидше, ніж знижується номінальна зарплата, тому реальна зарплата трохи зростає, що приводить до короткочасного підвищення частки споживання в доході, і, як наслідок, збільшенню попиту й виробництва;

· падіння цін на інвестиційні товари полегшує пошук нових інвестицій;

· ціна пропозиції капіталів зменшується, що збільшує їхню можливу прибутковість;

· відсоток по кредитах зменшується, що дає можливість фінансування інвестицій;

· запаси поступово скорочуються до мінімального рівня.

3. Спільна дія перерахованих факторів приводить до поступового вповільнення спаду.

Однак економіка, як і всяка динамічна система, має певну інертність протікання процесів. Тому криза не забезпечує наступного автоматичного підйому.

Однієї із причин депресії є несприятливе значення граничної ефективності інвестицій і високого рівня відсотків по кредитах. Для настання економічного пожвавлення повинен зменшитися середній рівень процентних ставок по кредитах, що став непомірно високим у період кризи. Якщо “песимізм” підприємців через умови господарювання дуже високий, зниження значення процентних ставок може виявитися недостатнім стимулом для активізації їхньої діяльності, насамперед, у сфері виробництва.

Наступною причиною затягування депресії вважають зменшення величини грошових агрегатів у результаті зменшення значення грошового мультиплікатора. Це викликає дефляційну зміну цін і блокує економічний ріст.

На тривалість депресії впливає також термін служби капітального майна тривалого користування й розміри витрат зберігання товарних запасів, які повинні “розсмоктатися” до початку фази пожвавлення.

Тривала депресія свідчить про наявність зовнішніх сильних збурювань (політичних, соціальних і т.п.), які водять економічну систему в стан нерівноваги. У цьому випадку депресія стає самостійним явищем із двома розглянутими раніше можливостями виходу з неї. Для повернення системи до первісної рівноваги звичайно рекомендують скорочення податкового преса з виробників і державне регулювання розподільних процесів.

Скорочення виробництва на етапах кризи й депресії приводить до росту цін на товарну масу, що скоротилася. На етапі депресії відбувається поступове вирівнювання й зростання доходів, що пожвавлює сукупний попит. Воно на цьому етапі неможливо розширити виробництво до рівня зрослого попиту, оскільки матеріальна база виробництва за роки кризи відстала від сучасних потреб. Здійснюється на фазі пожвавлення. Відновлення основного капіталу, будівництво нових підприємств.

На цій фазі відбувається прискорене зростання виробництва. На початку підйому ціни на продукцію ростуть, однак зростання виробництва перевищує темпи росту цін, що, в остаточному підсумку сповільнює й припиняє їхній ріст. На цій фазі ростуть загальні доходи, по інерції промислове виробництво перевищує максимальний рівень відповідності попиту та пропозиції, що приводить систему в стан нового витка циклу.

Оскільки малі цикли ділової активності становлять доступний для огляду ділянку розвитку економіки при житті одного покоління, то вони найбільш помітні на макроекономічному рівні, на відміну від довгих хвиль.