Класифікація методів аналізу економічної кон'юнктури
Лекція 8.
Лекція 9.
Лекція 8.
Методи кон'юнктурних досліджень.
6.1. Класифікація методів аналізу економічної кон'юнктури.
6.2. Методи фундаментального аналізу.
6.3. Загальна характеристика методів технічного аналізу.
6.4.Система економічних методів оцінювання господарської ситуації.
6.5. Сутність нормативного методу;
6.6. Сутність балансового методу;
У сучасному трактуванні методи аналізу економічної кон'юнктури підрозділяють на фундаментальний і технічний аналіз. Фундаментальна методика в той або інший засіб доступна будь-якій людині, тому що дані можна одержувати як із засобів масової інформації, так і зі спеціальних видань. Усім доступна звичайна логіка - якщо виробництво падає, ціна на товари росте, при збільшенні процентних ставок національна валюта дорожчає. Існує безліч фундаментальних факторів. Для кожного з валютних і товарних ринків - особливий набір з особливою специфікою. Широко використається наступний набір фундаментальних показників: валовий національний продукт, паритет купівельної спроможності, рівень процентних ставок, рівень безробіття й інфляції, стан платіжного балансу країни, різні зведені індекси.
Методику технічного аналізу звичайно використають професіонали торгівлі, що вкладають у той або інший вид товару значні суми і володіють достатнім технічним забезпеченням (як мінімумом комп'ютером, підключеним до інформаційної мережі).
Розвиток методики технічного аналізу нараховує більш ніж вікову історію. Почалася вона зі статті Ч. Доу в Wall Street Journal опублікованої в 1890 р. Подальший розвиток ідеї Ч.Доу одержали в теорії Р.Н.Элліота, що сформулював основні концепції технічного аналізу й математично обґрунтував хвильову теорію руху короткострокової кон'юнктури на основі чисел Фібоначчі. Великий внесок у розвиток методів технічного аналізу зробили такі практики й теоретики, як: Вільям Ганн, Віктор де Вилльер, Д. Лейн, Л. Уільямс, Д. Мерфі, Р. Пректор і ін.
Технічний аналіз у цілому можна визначити як метод прогнозування економічного процесу (найчастіше цін), заснований на математичних, а не на економічних викладеннях. Цей метод був створений для прикладних цілей, а саме одержання доходів при грі спочатку на ринках цінних паперів, а потім і на ф'ючерсні. Всі методики технічного аналізу створювалися окремо друг від друга й лише в 70-і роки були об'єднані в єдину теорію із загальною філософією, аксіомами й основними принципами. Технічний аналіз припускає вивчення внутрішньої інформації, генеруючих самим ринком, у першу чергу, - даних про динамік найважливіших його елементів. Концепція й методологічні принципи технічного аналізу базуються на тім, що динаміка основних елементів ринку (обсягу попиту, рівня цін і т.п.) піддана певним закономірностям, які з великою часткою ймовірності повинні виявитися й у майбутньому періоді.
Таким чином, методологічний апарат технічного аналізу, тобто дослідження динаміки внутрішніх технічних характеристик самого фінансового ринку, може бути застосований як для аналізу, так і для прогнозування його кон'юнктури.
Основу аналітичного апарата технічного аналізу складає побудова й інтерпретація графіків динаміки рівня цін і обсягів продажу окремих видів фінансових інструментів. Технічний аналіз - це метод прогнозування цін за допомогою розгляду графіків рухів ринку за попередні періоди часу.