Організація розробки кон'юнктурних прогнозів

Інформаційне забезпечення дослідження кон'юнктури

Якість аналізу й прогнозу ринкової кон'юнктури залежить від повноти й вірогідності інформації. Поза залежністю від цілей і завдань аналізу кон'юнктури інформаційна база повинна відповідати наступним вимогам:

· мати організовану структуру бази даних;

· обновлятися з необхідною періодичністю;

· мати репрезентативну (представницьку) ступінь охоплення ринку.

У цей час організація кон'юнктурних спостережень неможлива без використання ЕОМ і спеціалізованих Армов. Існують досить ефективні програмні розробки, що дозволяють оперативно використати накопичену інформацію з метою кон'юнктурного аналізу.

Структура інформаційної бази залежить від ступеня організованості ринку.

Організовані ринки самі надають певний набір показників, тому необхідність в організації власної інформаційної бази виникає лише для з'ясування детального характеру динаміки процесу.

При дослідженні неорганізованого ринку кожний з контрагентів організує власну інформаційну базу даних. Структура інформаційної бази в цьому випадку буде залежати від конкретного досліджуваного ринку й доступності інформації про його функціонування.

Періодичність реєстрації інформації тісно вв'язана з коефіцієнтом ліквідності й оборотності запасів досліджуваного товару, оскільки перший указує на кількісні сторони кон'юнктури, а другий - на тимчасові умови її динаміки.

При вивченні кон'юнктури неорганізованих ринків дуже важливим є ступінь охоплення ринку. Для вивчення, як правило, береться 20% загальновизнаних потужних, середніх і слабких контрагентів ринку, сумарна частка охоплення яких відповідно до ефекту Порето становить 80% (80/20).

Мета прогнозу як найважливішого етапу дослідження кон'юнктури полягає у визначенні найбільш імовірних оцінок стану кон'юнктури в майбутньому.

Основним завданням прогнозу є визначення тенденцій розвитку чинників, що впливають на ринок протягом певного майбутнього часу.

Прогноз кон'юнктури є імовірнісним результатом і здійснюється в наступній послідовності:

1. Вибір обрію прогнозування.

2. Визначення параметрів прогнозування.

3. Вибір методів прогнозування.

4. Проведення розрахунків прогнозних параметрів.

5. Інтерпретація прогнозу.

Вибір часу прогнозу є одним з найбільш важливих етапів прогнозування.

Специфіка розробки кон'юнктурних прогнозів полягає в тому, що його обрій не може перевищувати 1,5 року. Обрій прогнозування – це строк, на який ведеться прогноз. Більше тривалі кон'юнктурні прогнози виявляються малоймовірними через швидкі зміни, що відбуваються на ринку. Тому періодизація кон'юнктурних прогнозів докорінно відрізняється від загальноприйнятої в прогнозуванні інших видів. У кон'юнктурних дослідженнях головним є складання прогнозу. Як правило, короткострокові прогнози кон'юнктури необхідні для вибору поводження на ринку з урахуванням її зміни.

Середньостроковий прогноз (місяць, квартал – до року) необхідний для обгрунтування форвардних угод і оцінки перспектив розвитку кон'юнктури.

Довгостроковийпрогноз кон'юнктури зв'язаний насамперед з вибором стратегії суб'єкта господарювання й експертною оцінкою зміни ситуації в цілому на ринку. Тому довгостроковий прогноз не пов'язаний з оцінкою тенденцій, а, в основному, спрямований на експертизу якісних змін у ситуації на ринку.

Після вибору періоду прогнозування наступає етап визначення параметрів прогнозування. На цьому етапі виділяється оцінюваний сегмент ринку й показники, що характеризують кон'юнктуру. Для короткострокових і середньострокових прогнозів як основні показники оцінки кон'юнктури використаються рівні й показники динаміки індикаторів кон'юнктури ринку. Саме тому основними методами короткострокового й середньострокового прогнозування є економіко-статистичні методи прогнозування.

Економічне прогнозування ґрунтується на наступних основних припущеннях:

· якщо система перебуває в стані рівноваги, то її поводження підкоряється внутрішнім законам розвитку;

· якщо система вийшла зі стану рівноваги, то прогнозування її поводження залежить від стану зовнішніх факторів (для економіки цей плин соціально-економічних процесів);

· економічні закони інертні по своїй сутності.

Виходячи з перерахованого, всі методи прогнозування кон'юнктури можна підрозділити на три основні групи:

· методи екстраполяції;

· методи експертних оцінок;

· методи моделювання.

Методи екстраполяції базуються на гіпотезі збереження сформованих взаємозв'язків і їхнього поширення на прогнозований період.

Методи експертних оцінок допускають різні імовірнісні результати розвитку системи й ґрунтуються на використанні знань і інтуїції фахівців (експертів), що займаються вивченням і прогнозуванням того або іншого економічного явища. Основна відмітна риса цього методу полягає в тому, що оцінка ймовірного значення кон'юнктурних показників виробляється у вигляді суджень і думок експертів.