Поняття, юридична природа території. Склад державної території.

ТЕРИТОРІЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

8. Поняття, юридична природа території. Склад державної території.

9. Державні кордони.

10. Правомірні зміни державної території.

11. Протиправні зміни державної території.

12. Оренда території.

13. Міжнародно-правовий режим рік і озер.

14. Державна територія з міжнародно-правовим режимом.

 

Під територією в міжнародному праві маються на увазі різні простори земної кулі, які включають її сухопутні та водні поверхні, надра, повітряний простір, космічний простір та небесні тіла. На основі критерію юридичної природи простору території класифікують на:

- державну територію

- міжнародну територію загального користування

- територія зі змішаним правовим режимом.

Юридичну природу державної території складає суверенітет. Державна територія – це частина поверхні Землі, що правомірно належить певній державі, в межах якої вона здійснює своє верховенство.

Територіальне верховенство означає повну та виключну владу держави на своїй

території. Воно виявляється у здійсненні державою суверенної влади на всіма особами та організаціями в межах своєї території та верховному публічно-правовому володінні цією територією.

Державна територія складаєтьсяіз сухопутних, водних, повітряних просторів та надр. Сухопутну територію держави утворюють материк, острови та анклави. Анклав – це частина сухопутної території держави, що повністю охоплена територією іншої держави. Територія однієї держави, яка повністю охоплюється територією іншої держави і має вихід до моря називається полуанклавом.

До водної території держави відносяться річки, озера, водосховища, протоки, канали розташовані в середині її кордонів.

Також до водної території держави відносяться внутрішні морські води (бухти, лимани, затоки, води портів) та територіальні води, що омивають узбережжя держави. Територіальне море (територіальні води) визначаються як морський пояс, який примикає до сухопутної території держави. Кожна держава має право встановити ширину свого територіального моря до межі, яка не перебільшує 12 морських миль від вихідних ліній або від берегової смуги. При наявності островів оточених рифами, для виміру ширини територіального моря служить звернена до моря лінія рифу при найбільшому відпливі.

Повітряна територія держави це стовп повітря, що розташований над сухопутною та водною територіями держави. Критерієм верхньої межі державної території постало розмежування повітряного та космічного простору. Отже, верхня межа повітряного простору держави знаходиться на висоті 100-110 км.

Частиною державної території є також надра сухопутних та водних просторів. Нижньою межею надр є центр Землі, а боковою уявна площина, що з’єднує сухопутний та водний кордон держави.

Міжнародні території це такі простори, на які не розповсюджується суверенітет жодної країни і вони перебувають у користуванні людства.

Міжнародна територія – це простір за межами державних територій, який не належить жодній державі, а перебуває у спільному користуванні світового співтовариства і його правовий режим визначається виключно міжнародним правом.

Статус міжнародних територій характеризується такими ознаками:

- міжнародні території не підлягають привласненню;

- вони є вільними, що означає свободу доступу на такі території і свободу будь-якої діяльності, за винятком такої, що може зашкодити екосистемі та яка не відповідає принципам Статуту ООН;

- вони є демілітаризованими і нейтралізованими.

До міжнародних територій можна віднести Антарктику, відкрите море і повітряний простір над нею, дно морів і океанів за межами національної юрисдикції, космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

Під умовною територією слід розуміти територію дипломатичних представництв, територію торгових суден у відкритому морі, повітряних суден та космічних апаратів, які несуть прапор або знак якої-небудь держави. Військові судна прирівнюються до території власної держави всюди, а торгові – лише у міжнародних просторах. Дехто з вчених відносить до умовної державної території також трубопроводи та будь-які споруди, що належать державі і розташовані у межах міжнародної території.

До територій зі змішаним режимом відносяться континентальний шельф та виключна економічна зона. Ці території не перебувають під суверенітетом держави, але прибережні держави мають на цих територіях переважні економічні інтереси на їхні природні ресурси, що захищені не тільки внутрішнім законодавством, але й міжнародним правом.

Також у міжнародному праві розрізняють демілітаризовані та нейтралізованітериторії. До демілітаризованих належать території, на яких міжнародними угодами або однобічним волевиявленням держави відмовилися від розміщення озброєння і збройних сил. При обмеженій демілітаризації держава не має здійснювати нові військові заходи: будувати об’єкти, або вводити в район демілітаризації нові військові контингенти. При повній демілітаризації держава зобов’язана знести всі військові споруди і вивести війська.